Російсько-білоруські навчання на території РБ завершилися, залишивши після себе гіркий інформаційний післясмак. З одного боку, у низці як українських, так і західних ЗМІ їм приділялася пильна увага на рівні загрози вторгнення в країни НАТО, а з іншого – вони виявилися демонстрацією класичних навчань рівня пережитку “совка”. Проте “Захід-2025” стали куди більш глибоким заходом, ніж могло здатися на перший погляд.
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA і групи “Інформаційний спротив”.
Перш ніж оцінити результативність і ефект цих навчань, треба розібратися, що ж це було. Адже насправді “Захід-2025” не показали нічого нового в питаннях застосування досвіду бойових дій в Україні і вражали класичними прийомами епохи радянської армії, наприклад, десантування особового складу і техніки в тил ворога за допомогою військово-транспортної авіації Іл-76.
Нагадаю, що під час повномасштабного вторгнення в Україну за перші два тижні російські окупаційні війська провели понад 30 десантних операцій повітряної компоненти. З яких можна вважати частково успішними лише дві, причому такі, що супроводжувалися високими втратами особового складу.
Тобто сказати, що під час навчань “Захід-2025” відпрацьовувалися якісь методи ведення бойових дій з урахуванням досвіду і викликів сучасної війни, не можна. Тоді, можливо, відпрацьовувалися операції проти країн Альянсу, наприклад, прорив Сувальського коридору, про що дуже часто згадували ЗМІ?
“Захід-2025” як вторгнення в країни НАТО
Цей наратив ми неодноразово з вами чули, але він і близько не відповідав дійсності, оскільки станом на 1 вересня 2025 року, коли було розпочато перші маневри ОДКБ “Взаємодія-2025”, “Пошук-2025” та “Ешелон-2025”, в яких взяли участь дві тисячі особового складу з Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії та Таджикистану, і з наявністю 450 одиниць техніки, стало зрозуміло, що йдеться не про вторгнення.
Деякий час тому я публікував матеріал щодо загроз для країн НАТО, зокрема Польщі, якщо в Кремлі буде ухвалено рішення прорубувати Сувальський коридор, і скільки РОВ для цього необхідно ресурсу (“Російська загроза змусила Польщу і країни Балтії вжити низку заходів: наскільки вони готові до ймовірного вторгнення”).
Але що ми побачили в Білорусі?
Створити повноцінне ударне угруповання для таких дій за 12 днів з моменту вищезгаданих навчань на дві тисячі неможливо, а тією групою, що була зосереджена на території Білорусі, провести загальновійськову наступальну операцію як проти України, так і країн ЄС противник був не в змозі від слова “зовсім”.
На момент початку навчань “Захід-2025” на кордоні Білорусі та України були присутні такі сили і засоби:
– 383 ДШБ 38-ї ОДШБр у районі с. Ужово та м. Пінськ, Брестська область;
– 5-та ОБр СпП – Іваново, Брестська обл., і Приболовичі, Гомельська обл.;
– 317 ПДБ 103-ї ОВДБр – с. Лельчиці, Брагін і Зябрівка-2, Гомельська обл.;
– 336-а РеАБр (Зябрівка);
– 51-а АБр – м. Гомель.
Також у ближній прикордонній зоні перебували підрозділи 33 СпП, 339-й ОМБ 120-ї ОМБр, 355-й ОТБ 120-ї ОМБр, 357-й ДБ 336-ї РеАБр.
Зафіксована в цій зоні техніка, придана перерахованим вище підрозділам, мала такий вигляд:
танки – близько 30 одиниць;
ББМ – 135 од;
артсистеми – близько 60 од.;
РСЗВ – близько 10 од.
Так, уздовж усього кордону з Україною було зосереджено близько трьох тисяч осіб особового складу з 14-тисячної армії РБ, а також 165 одиниць бронетехніки типу ОБТ, ББМ і 70 одиниць артилерії, що явно вказує на недостатній потенціал прориву на Київ.
Потенціал РОВ у Білорусі
Практично вся група російських окупаційних військ у РБ розосереджена по різних локаціях:
– 1 450 росіян розміщені на радіотехнічному вузлі “Барановичі” і 43-му вузлі зв’язку “Вілейка”;
– 530 росіян на аеродромах “Барановичі”, “Зябрівка” і “Мозир”;
– 20 росіян входять до складу 313-ї військової прокуратури гарнізону і 484-го військового слідчого відділу;
– 20 росіян розміщені на 1405-й базі артилерійських боєприпасів (в/ч 42707, н.п. Велика Горожа, Осиповицький р-н).
Для проведення навчань на територію Білорусі було відправлено додаткові сили і засоби:
– білоруські офіційні особи заявляли, що до навчань було залучено близько 13 тисяч військовослужбовців, без зазначення розподілу приналежності до ЗС якої саме з країн. Але, підкреслю, вірити цим особам – себе не поважати;
– литовська розвідка повідомляла про те, що на територію Білорусі було перекинуто до двох тисяч російських військових.
Таким чином, навіть за найгірших оцінок російська військова компонента не становила для країн НАТО серйозної загрози. Так що ж це було?
Реакція НАТО
А було це перевіркою реакції країн Північноатлантичного альянсу на потенційну загрозу як загалом, так і зокрема Польщі та країн Балтії. Росія просто проводила цієї осені масштабну розвідувальну операцію, попередньо створивши в інформаційному просторі ажіотаж.
Варто зазначити, що цей ажіотаж був значно посилений нальотом на територію Польщі російських дронів-приманок “Гербера”, які також виконували функцію розвідників.
Але паралельно з проведенням розвідувальної операції вони настільки збудили польську сторону, що до кордонів з Білоруссю було відправлено надмірні сили і засоби, які навіть і близько не можна було порівняти з російським контингентом, що розміщувався на території РБ.
Зрозуміло, російська воєнна розвідка скористалася цим моментом сповна, вивчивши не тільки склад польських сил і засобів, задіяних у настільки невизначений і небезпечний момент в екстреному режимі, а й зазначивши для себе логістику, транспортні вузли і багато інших моментів.
На жаль, навчання в Білорусі повністю виконали поставлені завдання. Світ побачив те, що повинен був побачити – архаїчну російську армію, яка успадкувала основи проведення загальновійськових операцій від радянської армії. Зі свого боку ця архаїчна армія детально вивчила можливості НАТО з протидії загрозам з повітря, а потім, спровокувавши Польщу, її можливості з оперативного реагування в разі повномасштабного вторгнення.
Дешевими прийомами і мінімальним застосуванням засобів, відомих з часів холодної війни, РОВ розкрили одну з найсильніших країн НАТО, як устрицю… Що тут ще можна сказати?
Іноземна присутність
Під час навчань “Захід-2025” були відзначені випадки появи представників іноземних армій, наприклад, Індії. Це викликало шквал критики в бік цієї країни, а раніше взагалі після зустрічі на саміті ШОС у Китаї Володимира Путіна з Сі Цзіньпіном і Нарендрою Моді виникли теорії про якусь вісь зла. Дивно, що вони не виникали з часів створення БРІКС, у межах якого ці лідери регулярно зустрічалися.
Насправді інтерес Індії в цих навчаннях вкрай банальний – вона проявляє дружність до країни, яку, як і Китай, уже давно використовує як сировинний придаток. Передусім за рахунок закупівель дешевих енергоресурсів – нафти. Індія максимально вичавлює з Росії знижки і практично за безцінь скуповує нафту, що є для неї вигідним навіть в умовах безхребетних тарифів Дональда Трампа.
Крім того, Індія є оператором великої кількості радянської та російської військової продукції, яку необхідно обслуговувати і ремонтувати. З цієї причини Нью-Делі залишається вельми залежним від військово-технічного співробітництва з Росією. Хоча б згадаймо про те, що РФ досі не закрила контракт із постачання комплексів С-400 Індії, який мала завершити у 2022-му. Що сталося, не зрозуміло!
В іншому ж… Яка вісь зла? Індія і Китай – це історичні антагоністи, які досі мають по кордону низку тліючих точок, наприклад, регіон Ладакх і не тільки. Індія та Китай – це ще й економічні конкуренти, адже на ринку дешевих товарів Нью-Делі вже давно витісняє Пекін. Регіональні інтереси також є причиною суперечок, адже Індія претендує на спірний регіон Кашмір у протистоянні з Пакистаном, який є економічним, політичним, регіональним, військово-технічним партнером КНР.
З присутності Індії в особі батальйону незрозумілих бійців на кшталт елітного Кумаонського полку не варто робити далекосяжних висновків. Це не формування якоїсь осі зла, а банальний комерційний інтерес. Так само, коли Україні восени 2023 року конгрес США в особі Республіканської партії заблокували допомогу, що спричинило снарядний голод – хто постачав українським військам через треті країни снаряди 155-мм? Здивуєтеся, але це була Індія.
Висновки
Навчання “Захід-2025” не стали фундаментом для вторгнення в країни ЄС. З огляду на те, який контингент формувався на території Білорусі – це і так було зрозумілим. Але дуже великі від страху очі наших європейських сусідів дозволили Росії провести спочатку вкрай успішну ІПсО, а потім досить глибоку гібридну розвідувальну операцію – попутно створюючи певні відволікальні елементи на кшталт осі зла у вигляді Індії.
Очевидно, що Росія готується до великої війни, причому не тільки з Україною, а й із країнами НАТО. Росія збирає інформацію про можливості сусідніх країн і вже на системному, глибокому рівні провокує їх. На жаль, недосвідчені члени Альянсу ведуться на ці хитрощі і дозволяють аналітичним центрам РФ проводити глибокий аналіз їхньої боєздатності. Навчання “Захід-2025” були набагато більшим і набагато глибшим заходом, ніж могло здатися на перший погляд.
І, що найважливіше, вони станом на сьогодні виявилися набагато небезпечнішими, ніж якби послужили майданчиком для повномасштабного вторгнення. Адже вторгнення похапцем – це куди краще для сторони, що обороняється, ніж вторгнення продумане і вивірене. А все йде саме до другого варіанта.
Джерело: OBOZ.UA