План Єврокомісії щодо створення “стіни дронів” для захисту східного флангу Європейського Союзу наразі викликає розбіжності серед держав-членів. Чотири найбільші економіки ЄС – Франція, Німеччина, Іспанія та Італія – обережно ставляться до ініціативи.
Водночас країни Балтії та Скандинавії закликають до швидшої реалізації проекту. Про це пише EURACTIV.
На неформальному саміті в Копенгагені французький президент Еммануель Макрон підкреслив складність проєкту, додавши, що не слід поспішати із його запуском.
“Нам потрібні передові системи оповіщення, щоб краще передбачати погрози, і ми повинні розробляти їх разом. Нам необхідно стримувати супротивника за допомогою далекобійних засобів ураження, європейського балістичного потенціалу, нам потрібно більше сонячних батарей та систем захисту від безпілотників”, – сказав він.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц обрав ухильну позицію, зосередившись на конкурентоспроможності економіки та підтримці України, тоді як міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що стіну безпілотників не вдасться створити протягом найближчих кількох років.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес підкреслив вразливість Європи до гібридних атак і також уникнув прямої відповіді щодо ініціативи, а прем’єр Італії Джорджія Мелоні наголосила, що проєкт має враховувати всю протяжність кордонів ЄС, аби не допустити помилок у стратегічному плануванні.
З іншого боку, лідери країн Балтії закликають діяти швидко. Прем’єр Латвії Евіка Силіня заявила, що реалізація проєкту може зайняти лише рік-півтора, а президент Литви Гітанас Науседа наголосив на невідкладності заходів через постійні прольоти дронів із Росії та Білорусі.
Пропозиція про створення стіни дронів з’явилася після серії атак безпілотників у Північній та Східній Європі. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн представила її минулого місяця у промові “Про становище країни”.
Дрони над країнами ЄС
За останні кілька тижнів країна-агресор Росія влаштувала серію провокацій у Європі: дрони РФ вторгалися на територію Данії, Польщі та Румунії. Крім того, російські винищувачі порушували повітряний простір Естонії.
22 вересня над двома країнами Північної Європи – Данією та Норвегією – було зафіксовано появу невідомих дронів. Через них оголошували тривогу, аеропорти Осло та Копенгагена на кілька годин зупиняли роботу.
У ніч проти 25 вересня міжнародний аеропорт Ольборг на півночі Данії призупинив усі рейси у зв’язку з появою “безпілотників у небі”.
Ввечері 25 вересня у Данії знову закривали повітряний простір над аеропортом Ольборг. Причиною, як і минулого разу, стала поява у небі невідомих дронів.
У ніч проти 26 вересня у Швеції зафіксували невідомі безпілотники над східним архіпелагом Карлскруни. Дрон пролетів безпосередньо близько від бази Військово-морських сил Швеції.
Того ж дня, 26 вересня, Служба громадської безпеки у Вільнюсі зафіксувала три польоти дронів поблизу аеропорту. Через це затримали виліт чотирьох літаків, а ще три прибули пізніше від запланованого часу.
Ввечері 26 вересня на півночі Німеччини над територією землі Шлезвіг-Гольштейн, що межує з Данією, були зафіксовані невідомі безпілотники.
27 вересня над аеропортом Схіпхол у Нідерландах помітили невідомий дрон. Через це одну зі злітно-посадкових смуг закрили на 45 хвилин.
Також кілька разів було порушено повітряний простір Молдови, Румунії, Польщі та Латвії. Проте ці інциденти відрізняються тим, що тут достеменно відомо – дрони були російські. Вони потрапили в повітряні простори цих країн під час атак РФ на Україну, а у випадку з Латвією дрон зайшов із боку Білорусі.
Як повідомляв OBOZ.UA, українські військові розпочали розгортання в Данії місії для поширення досвіду захисту від дронів. Саме наші спеціалісти й технології можуть стати ключовим елементом для майбутньої європейської “Стіни дронів”.
Джерело: OBOZ.UA