Вересень і початок жовтня 2025 року ознаменувались безпрецедентною кількістю “невідомих” дронів, які фіксувались не тільки над сусідньою з Україною Польщею, а й над країнами власне Західної Європи – Німеччиною, Норвегією, Данією, Бельгією тощо.
Фактично це відбувалося й буде відбуватись у повітряному просторі тих країн, які найбільше підтримують Україну як у політичному, так і у військовому, матеріально-технічному і фінансовому плані.
Безпрецедентні “дронові” провокації в Європі: НАТО не може визначитися з реакцією
При цьому у всіх адекватних спостерігачів немає сумнівів, що ці дрони працювали в інтересах Росії. Звичайно, не всі вони були запущені з території самої країни-агресора – це могло бути зафіксовано, та й не всі типи можуть долати великі відстані. Але цілком очевидно, що більша частина з безпілотників була завезена або зібрана вже на території Європи та відправлена звідти як безпосередньо російськими агентами, так і громадянами Європи за винагородження.
На Валдайському форумі сам Путін натякнув на “європейських диваків”, яких дуже легко може “наосліп” використовувати ФСБ.
Водночас наші європейські союзники демонструють справжні дива нерішучості та військово-політичної імпотенції. Так, генеральний секретар Альянсу Марк Рютте нещодавно заявив, що НАТО й досі зʼясовує, чи були навмисними нещодавні порушення повітряного простору Естонії та Польщі з боку Росії, а збивати дрони поки що наважились лише над територією Польщі.
Данія стала одним із головних об’єктів російських провокацій через високий рівень підтримки України
Так, російські “дронові” провокації в Європі є частиною ширшого задуму щодо дезорганізації й дискредитації політичної та безпекової єдності Європи та НАТО. Окрім Німеччини та Польщі, які були і є найбільшими постачальниками й транспортувальниками військово-технічних і промислових вантажів в Україну, новими цілями Кремля стали Данія та Бельгія.
Наприклад, із 22 по 28 вересня зафіксовано чотири інциденти з невстановленими дронами над стратегічними об’єктами Данії, яка нині є країною, котра головує у ЄС до кінця 2025 року й визначає порядок денний роботи спільних органів управління Євросоюзу. Крім того, саме Данія, на відміну від багатьох інших країн ЄС, просуває найбільш ефективні засоби протидії російській зовнішній політиці та торгівлі – додаткові санкції, репараційний кредит та блокування тіньового флоту РФ.
Але головне, що саме Данія має контроль над ключовими протоками, з яких здійснюється вихід із Балтійського моря, а нещодавно у Копенгагені було завершено розробку юридичної бази того, як здійснювати затримання та перевірку танкерів тіньового флоту без порушення міжнародного права.
Саме Данія стає локомотивом ширшого процесу, який відбувається у ЄС щодо розробки законодавчих актів, як затримувати судна тіньового флоту Росії (і не тільки), котрі для уникнення арештів користуються міжнародним правом про вільне мореплавство й намагаються не заходити у підсанкційні порти. Крім того, саме головування Данії у ЄС влітку дало старт процесу розробки відповідних нормативних документів, який має бути завершений до кінця 2025 року.
Тому посилення російських провокацій проти Данії є цілком логічним, а, прем’єр-міністерка країни Меттере Фредеріксен висловилась за те, щоб данські військові збивали усі невстановлені об’єкти, що несуть загрозу. Тому для навчання бійців данського ППО вже запросили військових фахівців з України.
Бельгія також стала об’єктом інтересу російських розвідувальних дронів
Іншою країною, яка нещодавно опинилась у центрі російських дронових провокацій, стала Бельгія. Саме вона є найголовнішим “утримувачем” заморожених російських фінансів, тому це варто розглядати як прямий політико-психологічний тиск із боку Росії. У Бельгії й досі триває активна дискусія, у якій частина політичних сил не погоджується з ідеєю Брюсселя щодо надання репараційного кредиту для України через обмін реальних коштів у заморожених російських активах на облігації-гарантії ЄС.
Однак останнім часом шанси на позитивне рішення для України збільшились, що й посилило увагу Москви до Бельгії. Тому Кремль намагається натиснути на умовну “партію миру” і відкласти таке рішення на невизначений термін, що власне бельгійцям і вдавалось робити всі чотири роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Тому можна констатувати, що перед загрозою порушення таких важливих “червоних ліній” Кремля, як затримка російських “сірих” танкерів, можливість надання коштів із заморожених активів та потенційна передача далекобійного важкого озброєння Україні, змусила Москву посилити “дроновий” тиск на Європу.
Крім того, участь Данії у ракетній програмі України також стала причиною ворожих дій Росії. Однак квола реакція Європи та неготовність збивати дрони над своїми стратегічними об’єктами викликає дедалі більше питань – чи здатне НАТО захистити не лише свій східний фланг, а навіть самих себе.
Джерело: OBOZ.UA