У вересні 2025 року доходи Росії від експорту викопного палива знизилися до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Водночас поставки газу через “Турецький потік” до Європи зросли на 7% у річному вимірі, з постачанням 13,8 млрд куб. м за перші три квартали 2025 року.
Про це повідомляє Centre for Research on Energy and Clean Air. Зазначається, що ключовим фактором такого падіння стали удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах та портовій інфраструктурі, що завдали значного удару по експорту нафтопродуктів.
Щомісячні доходи Росії від експорту викопного палива впали на 4% порівняно з попереднім місяцем – до 546 млн євро на день, що є мінімальним показником за весь період війни. Податкові надходження до бюджету від нафти й газу скоротилися на 26% у річному обчисленні, хоча в місячному – зросли на 15% через зміну графіка стягнення мита.
Паралельно доходи російського бюджету від нафти й газу у вересні скоротилися на 26 % у річному обчисленні.
Удари дронів і падіння експорту
Українські безпілотники у вересні завдали серії ударів по російських нафтопереробних заводах і портах, що призвело до скорочення експорту нафтопродуктів на 13% порівняно з попереднім місяцем. Обсяг морського експорту впав на 9%.
Імпорт російських нафтопродуктів до Туреччини скоротився на 27%, до найнижчого рівня з листопада 2022 року. Водночас постачання газу через “Турецький потік” досягло 13,8 млрд куб. м за перші три квартали 2025 року.
Зниження доходів за категоріями палива
Скорочення доходів у вересні охопило більшість категорій викопного палива, хоча обсяги деяких експортерів навіть зросли:
- Морський експорт сирої нафти приніс Росії 173 млн євро на день – зростання на 1% порівняно з серпнем, що відповідає зростанню обсягів експорту на 3%.
- Доходи від транспортування сирої нафти трубопроводами зменшилися на 2% – до 62 млн євро на день.
- Доходи від ЗПГ (зрідженого природного газу) зросли на 27%, до 40,5 млн євро на день, що відповідає збільшенню обсягів на 29%.
- Доходи від трубопровідного газу впали на 4% – до 73 млн євро на день; обсяги експорту також зменшилися на 2%.
- Доходи морських нафтопродуктів знизилися на 13% – до 129 млн євро на день, а обсяги експорту впали на 9%.
- Доходи від вугілля скоротилися на 13% – до 68 млн євро на день, хоча обсяги зросли на 14 %. Це перше падіння доходів від вугілля за останні шість місяців.
Бюджетні і митні надходження РФ знизилися
Податкові надходження від нафти й газу у вересні 2025 року знизилися на 26% у річному обчисленні, проте в місячному порівнянні зросли на 15% через зміну графіка мита. Водночас податок на видобуток нафти (ПДВ) за січень-вересень 2025 року склав 5 729 млрд рублів – на 26% менше порівняно з аналогічним періодом торік.
ПДВ з газу знизився до 686,5 млрд рублів – на 36% менше через припинення транзиту через Україну й обмеження маршрутів, а доходи від експортних мит у вересні сягнули 339 млрд рублів – це на 51% більше, ніж у серпні, і на 21% більше, ніж у вересні 2024 року.
Основні чинники зростання мит – експорт конденсатів (+7%), зміни у графіках митних зборів і збільшення доходів від газу (+17% за митами).
Хто купує російське паливо
Китай залишається головним покупцем російського палива, на який припадає 42% доходів – 5,5 млрд євро у вересні. Найбільшу частку становить сира нафта (59%), далі – вугілля (14%), трубопровідний газ (12%) і ЗПГ (9%).
Індія посідає друге місце з обсягом закупівель 3,6 млрд євро, де 77% припадає на сиру нафту. Туреччина – третя (2,6 млрд євро), а ЄС і Південна Корея – четверті та п’яті відповідно.
Вугілля:
- З моменту введення санкцій у грудні 2022 року до вересня 2025 року Китай закупив 43% російського вугілля.
- Інші головні покупці: Індія (20%), Туреччина (11%), Південна Корея (10%), Тайвань (4%).
Сира нафта:
- Китай придбав 47% експорту сирої нафти з Росії, далі йдуть Індія (38%), Туреччина (6%) і ЄС (6%).
Нафтопродукти:
- Туреччина була провідним покупцем (26%) російських нафтопродуктів, далі – Китай (12%), Бразилія (12%) та Сінгапур (8%).
Зріджений природний газ (ЗПГ): ЄС лишається найбільшим покупцем російського ЗПГ – на нього припадає половина експорту. Далі за обсягами йдуть Китай (22%) і Японія (18%).
Трубопровідний газ: ЄС купує 35% газу, далі Китай – 30%, Туреччина – 29%.
Газ і нафта для Європи
П’ять найбільших імпортерів ЄС сплатили Росії 906 млн євро за викопне паливо. Угорщина закупила найбільше – 393 млн євро, з них 166 млн – сира нафта, 226 млн – трубопровідний газ.
Словаччина імпортувала 207 млн євро, Франція – 153 млн (все у формі ЗПГ), Бельгія – 92 млн, а Нідерланди – 62 млн євро.
- За перші дев’ять місяців 2025 року Росія експортувала до Європи близько 28 млрд куб. м газу, що на 5% менше, ніж у 2024 році.
- Основні маршрути: “Турецький потік” та зріджений природний газ (ЗПГ).
- Поставки ЗПГ до ЄС становлять близько половини всього обсягу – 14,5 млрд куб. м, що на 14% менше, ніж минулого року.
- Газопровід “Турецький потік” поставив 13,8 млрд куб. м – на 7% більше, ніж роком раніше. Цей маршрут постачає газ переважно балканським країнам: Угорщині, Сербії тощо.
Зниження граничної ціни на нафту
Середня ціна нафти Urals у вересні 2025 року знизилася на 2% – до 62,3 долара за барель. Знижка до Brent зросла на 39% – до 5,13 долара, що пов’язано з обмеженням ціни у 47,6 долара, запровадженим 3 вересня ЄС, Великою Британією, Канадою, Норвегією, Швейцарією та Австралією.
Повне застосування цієї цінової межі скоротило б доходи Росії на 17% (1,53 млрд євро) лише у вересні, а межа в 30 доларів зменшила б їх на 36%.
“Тіньовий флот” РФ і геометрія перевезень
У вересні 69% російської сирої нафти експортувалися “тіньовими” танкерами – це на 6% більше, ніж місяцем раніше. Щонайменше 18 таких суден використовували фальшиві прапори під час перевезення, а 14 із них перетинали європейські води.
Усього 338 суден експортували російську нафту й нафтопродукти, з яких 112 були тіньовими. Деякі з цих суден (наприклад, “Боракай”) вже були затримані за підробку прапорів, але десятки інших продовжили діяльність без перешкод.
При цьому старі “тіньові” судна викликають серйозні екологічні та фінансові ризики через неналежне технічне обслуговування або відсутність страхування. Адже у разі аварій прибережні країни можуть зіткнутись із затратами понад 1 млрд євро на очищення або ж стягнути з Росії мільярдні компенсації.
Як повідомляв OBOZ.UA, Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що наступного року світовий ринок нафти зіткнеться з ще більшим профіцитом – він сягне 4 мільйонів барелів на день. Така ситуація буде зумовлена тим, що виробники ОПЕК+ та їхні конкуренти збільшують видобуток, а попит залишається низьким.
Джерело: OBOZ.UA