Кабмін вирішив посилити захист критичної інфраструктури. Зокрема, уряд ухвалив рішення, які допоможуть прискорити будівництво інженерного захисту навколо об’єктів енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення.
Про це йдеться в повідомленні прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. “Маємо діяти швидко, щоб люди завжди мали світло, тепло й воду, навіть попри ворожі обстріли. На позачерговому засіданні ухвалили низку рішень, які зроблять захист та відновлення критичних об’єктів ефективнішими. Вони надають відповідним відомствам і службам можливості швидко спрямовувати кошти і відновлювати пошкодження”, – пояснила вона.
Що вирішено:
- Створити Координаційний центр інженерного захисту.
Він об’єднає представників уряду, обласної та місцевої влади, операторів інфраструктури. Центр визначатиме пріоритети з фінансування та відновлення об’єктів, координуватиме дії й контролюватиме виконання робіт. Його роботу куруватимуть віцепремʼєр Олексій Кулеба та Агентство відновлення.
- Оновлено перелік видатків, які фінансує держава у пріоритетному режимі.
Тепер Казначейство зможе швидше виділяти кошти з держбюджету на будівництво, ремонт і захист енергетичних об’єктів, щоб вони працювали навіть під час атак.
- Уряд ухвалив рішення, які сприятимуть прискорення будівництва інженерного захисту навколо об’єктів енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення.
Контроль за якістю і безпекою робіт зберігається, але процедурна частина, від погодження до укладення договорів, стане на місяці коротшою. Це дасть змогу оперативно розпочинати будівництво та ремонти, забезпечувати безперебійну роботу енергетичної інфраструктури й швидше відновлювати пошкоджене.
- Спрямовано додаткові кошти з резервного фонду на захист і відновлення критичної інфраструктури у прифронтових областях та “Укрзалізниці”.
Кошти підуть на зміцнення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем, від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту. Це дасть змогу швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
“Мета цих рішень – зробити нас стійкими і покращити процес кризового реагування на наслідки обстрілів, щоб життя в Україні не зупинялося навіть під час війни”, – пояснила Свириденко.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні за рік кількість боргів за комуналку зросла на 13% і перевищила 788 тисяч випадків. Найчастіше українці мають заборгованість за тепло та воду, а найбільше боржників проживає на Дніпропетровщині, Харківщині та Донеччині.
Джерело: OBOZ.UA