Коли зовсім нещодавно репортерка запитала в новообраного мера Нью-Йорка, чи дійсно він вважає Трампа фашистом, Трамп, який сидів поруч, поблажливо махнув рукою й, поплескуючи трохи зніяковілого мера, сказав йому, що все ОК і той може просто чесно відповісти “так” – він, мовляв, не проти й не образиться.
Тобто наш Трампушка це такий собі милий добрий Трампампамчик: фашист – то й гаразд, теж мені великі справи! Подібні так звані оціночні судження його взагалі не бентежать (кажіть що хочете), то для нього навіть певною мірою комплімент щодо його наполегливої боротьби з DEIюватими демократами.
Це, до речі, дещо поєднує Трампа з Лукашенком: той навіть полюбляє іронічно цитувати Захід, де його називають останнім диктатором Європи, – кожен вже знає, що це для нього теж не образа, а щось навпаки.
Ліві, таким чином, поступово довели світ (своєю невдалою демагогією й “позитивною дискримінацією”) до того, що “почесне звання” диктатора чи фашиста лише додає сьогодні очок.
Втім, паралельно можна казати й про те, що Трамп не тільки зовсім не комплексує щодо звинувачень у фашизмі (і навіть інколи – демонструючи щиру зневагу до “політкоректності” – потрохи їх із задоволенням провокує!), але й взагалі, так би мовити, полегшено ставиться до слів, включаючи й власні заяви, які – на відміну від того, до чого в сучасному політикумі всі встигли звикнути, – аж ніяк не слід сприймати надто буквально, адже Трамп постійно каже метафорами-гіперболами(“sell Ukraine to Russia” etc), які комусь можуть здаватися приголомшливими.
Але ж, коли Трампу дуже треба, щоб його правильно зрозуміли, він просто виділяє слова – коли говорить, то наголосом, а коли пише, то ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ. Так от, проаналізуємо Трамповий “капслок” в його пості на Truth Social від 25 листопада:
“війна, що НІКОЛИ б не почалась, якби я був президентом”;
його особиста зустріч із Зеленським і Путіним відбудеться “ТІЛЬКИ тоді, коли угода про завершення війни буде КІНЦЕВО укладеною або знаходитиметься на кінцевій стадії” після того, як Віткофф зустрічатиметься “з президентом Путіним в Москві” і “в той самий час” Дрісколл – “з українцями;
“сподіватимемось усі, що МИР буде досягнутий ТАК ШВИДКО, ЯК ЦЕ МОЖЛИВО!” –
з чого ключовим є, безумовно, те, що Трамп зустрічатиметься не по черзі з керівниками України й Росії, а лише з двома одразу, коли про все, про що можна домовитися й без нього, вже буде домовлено.
Джерело: OBOZ.UA