Поки Росія загрузла у війні проти України, її союзники по всьому світу відчувають себе “забутими”. Усвідомлення, що “безпекові гарантії” РФ існували лише на папері, після Дамаску та Тегерана прийшло й до Каракасу.
У найважливішу мить режими у Сирії, Ірані та Венесуелі так і не отримали підтримки від Москви, на яку покладали серйозні надії. Про це йдеться у матеріалі Bloomberg
Росія кинула своїх союзників
Видання пише, що поки російський диктатор Володимир Путін зосереджує свою увагу на російсько-українській війні, його стратегічні союзники по всьому світу відчувають себе забутими — або навіть гірше.
Так, у Венесуелі чиновники режиму диктатора Ніколаса Мадуро чітко усвідомили, що багаторічні відносини з Москвою у сфері безпеки існували лише на папері.
“Вони не самотні: від Дамаска та Тегерана до Гавани протягом останніх 13 місяців авторитарні режими, які раніше отримували вигоду від своїх тісних зв’язків з Кремлем, зіткнулися з браком російської підтримки, коли це було найбільш важливо”, – констатує Bloomberg.
Видання нагадало, що після припинення російської військової підтримки сирійський диктатор Башар Асад втратив владу і змушений був утікати до Москви.
На Кубі після втрати “благодійника” набирає обертів гуманітарна криза, що зрештою, за оцінками багатьох експертів, може призвести до зміни режиму й там.
Іран, що вже відчув на собі “потужну підтримку” Москви під час ізраїльсько-американських бомбардувань торік, нині охопили протести екзистенційного для влади аятоли Алі Хаменеї масштабу. А США цілком можуть розпочати проти Тегерана нову військову кампанію. На це Москва реагує лише заявами.
Однак справжнім символом “відданості” РФ своїм союзницьким зобов’язанням, стала Венесуела та її вже колишній диктатор.
“Найяскравішим символом неуважності Росії може бути венесуельський лідер Ніколас Мадуро, який нудиться у в’язниці Нью-Йорка. За словами людей, знайомих з цим питанням, поки залишки апарату державної безпеки проводять розслідування того, як їхнього лідера було захоплено США, місцеві чиновники приватно висловлювали обурення нездатністю їхніх кубинських та російських партнерів допомогти захистити його“, – йдеться у матеріалі.
Президент США Дональд Трамп до початку спецоперації американських військ у Каракасі неодноразово публічно заявляв про наміри усунути Мадуро. Однак попри це, пише видання з посиланням на венесуельських посадовців, кубинська та російська розвідки, на які Мадуро значною мірою покладався, “проспали” і саму загрозу для диктатора, і вразливості, які були використані для його викрадення.
“Значна частина його (Мадуро. – Ред.) особистої безпеки перебувала в руках кубинських розвідників, які діяли як його особиста охорона, що підтверджується оголошенням кубинського уряду про загибель 32 своїх громадян під час операції США. За словами чиновників, між Венесуелою та її кубинськими колегами з безпеки немає довіри“, – пише Bloomberg.
Ще одним приводом для обурення у Каракасі став цілковитий провал російських систем ППО С-300 та Бук-М2 у захисті повітряного простору Венесуели.
“Росія не надала належної технічної підтримки для забезпечення операційної ефективності систем, скаржаться чиновники. Кіберзахист Венесуели залежав від технічної підтримки з боку Росії, за їхніми словами, якої знову виявилося недостатньо, оскільки кібератаки США, схоже, призвели до відключення електроенергії у великих районах Каракаса. Наслідком цього стало руйнування довіри у партнерстві у сфері безпеки між Венесуелою, Кубою та Росією. У Каракасі наступниця Мадуро Делсі Родрігес тепер не має іншого вибору, окрім як прийняти американські пропозиції щодо співпраці та послабити зв’язки зі старими партнерами своєї країни”, – вважають автори матеріалу.
Глава Кремля тим часом так і не зробив на момент публікації матеріалу жодної публічної заяви щодо подій у Венесуелі на початку січня. Реакція “гегемона”, що претендує на вплив на пів світу, обмежилася досить аморфною заявою міністерства закордонних справ РФ. З неї випливає, що у Москві, що вже багато років поспіль топчеться по статуту ООН, раптом згадали про “ключові принципи міжнародного права”, які, за оцінками Кремля, порушила не Росія в Україні, а США у Венесуелі.
“За словами людей, знайомих із цим питанням, російських чиновників розлютило те, що Трамп продовжив операцію із захоплення Мадуро. Однак відносини зі США зараз важливіші для Москви, ніж Венесуела, сказала інша людина, знайома з позицією Кремля, яка відмовилася розголошувати своє ім’я, оскільки ця інформація не є публічною”, – пише Bloomberg.
За оцінками одного зі співрозмовників видання, арешт Штатами Мадуро для Росії – “неприємний, але не катастрофічний” розвиток подій. А ось якщо щось подібне Вашингтон вирішить повторити в Ірані – на РФ чекають серйозні проблеми, адже між Москвою і Тегераном існує значно глибша співпраця у військовій сфері. Однак, найвірогідніше, навіть це не змусить Кремль реагувати інакше, ніж у випадку з Венесуелою.
“Росія може публічно підтримувати Іран, але навряд чи буде серйозно залучатися до допомоги Тегерану, враховуючи його обмежені можливості та пріоритет припинення війни з Україною, зазначило джерело”, – пише Bloomberg.
Останні приклади “надійності” такого “стратегічного партнера” як Росія є поганим сигналом для інших її союзників. У поведінці Кремля автори матеріалу вбачають свідчення того, що для Москви значно важливіше досягти всіх своїх цілей в Україні без поступок за столом переговорів.
“Це, у свою чергу, може ще більше ускладнити для Трампа досягнення невловимої мирної угоди“, – резюмує Bloomberg.
Раніше у Bloomberg повідомили, що Іран продав Росії ракет майже на 3 млрд доларів. Контракти на постачання балістичних і зенітних ракет росіяни уклали з іранцями ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
До списку закупівель увійшли сотні балістичних ракет малої дальності Fath-360, близько 500 інших балістичних ракет малої дальності і приблизно 200 зенітних ракет, що входять до складу систем протиповітряної оборони.
Окрім цього, Тегеран передав РФ мільйони патронів і снарядів, а також надав безпілотники-камікадзе “Шахед-136” і поділився технологіями, які дали змогу Росії виробляти їх усередині країни під назвою “Герань-2” у рамках контракту на суму 1,75 мільярда доларів, підписаного на початку 2023 року.
Готується також передача нових озброєнь, зазначає видання.
Джерело: OBOZ.UA