Угода між Ізраїлем та ХАМАС: перший крок до миру.
Ізраїль та угруповання ХАМАС, досягли домовленості про звільнення заручників, захоплених ХАМАС під час атаки 7 жовтня 2023 року, в обмін на відведення ізраїльських військ до узгодженої лінії поділу в секторі Газа.
Про це президент США Дональд Трамп написав у мережі Truth Social у середу пізно ввечері за часом американського східного узбережжя. Після полудня 9 жовтня було офіційно оголошено про набуття “де-факто” чинності режиму припинення вогню в Газі. Проте юридично перемир’я розпочнеться після затвердження угоди урядом Ізраїлю (Уряд Ізраїлю вже схвалив угоду з ХАМАСом – Ред.).
І в Газі, і в Ізраїлі з радістю зустріли укладання угоди. В Ізраїлі чекають на повернення заручників, у Газі — припинення військових дій.
Ця угода стосується лише обміну заручників на палестинських ув’язнених та всіх нюансів, пов’язаних із цією частиною плану Трампа та припиненням вогню.
Зараз триває процес затвердження списку палестинських увʼязнених, які будуть випущені з вʼязниці в обмін на ізраїльських заручників.
Далі засідання уряду Ізраїлю для остаточного затвердження угоди.
Як завжди виникають труднощі зі списками палестинських увʼязнених і передачі тіл загиблих ізраїльських заручників, тому що, як стверджують ХАМАС та інші угруповання, поки що вони їх знайти не можуть.
Будемо сподіватися, що все пройде добре, і перший крок до миру буде успішним.
Але мене цікавить питання, чому у багатьох європейських країнах, вже не кажучи про арабських, така жагуча ненавість к Ізраїлю?
Вони не визнають ніяких фактів і сіють ненавість до маленької держави, яка бажає тільки жити на своєї землі.
Антиізраїльські – та що там, просто антисемітські інтонації у медіа, на вуличних банерах та публічних акціях уже нікого не дивують.
Але й в арабському світі звучать тверезі голоси багатьох журналістів та блогерів, які розкривають справжнє життя так званих пригноблених палестинців, які розповідають про дійсність, а не міфи, які рясніють на сторінках журналів та газет в арабському та палестинському світі.
Далія Зіада розмістила на своєму акаунті в мережі X фотографію трьох ізраїльських заручників поряд з фотографією тих, що вижили в Голокості в 1945 році, і написала: “Ніколи більше!”
Зіада, яка народилася в рік Ліванської війни, – журналіст, письменник і політолог з Каїра, одна з тих, хто сприяв арабській весні. CNN тоді називало її одним із найзначніших адептів свободи на Близькому Сході.
Після 7 жовтня вона однозначно підтримала військові дії Ізраїлю проти ХАМАСу. Після цього її почали цькувати, до єгипетської прокуратури подано скарги з вимогою подати її суду за шпигунство на користь Ізраїлю та підбурювання до військових злочинів. Зіада – серед небагатьох єгиптян схильна підтримати план президента Трампа, про що вона нещодавно написала у колонці для The Jerusalem Post.
Враження, подібні до сформульованих Зіадою, транслює і Амджад Таха, політолог, прихильник нормалізації ізраїльсько-бахрейнських відносин. Він засуджує ХАМАС, який “звертався із заручниками так само, як і нацисти з євреями. Наші серця та молитви з сім’ями в Ізраїлі. Нехай Бог благословить вас”.
Потім Таха продовжив тему: “Антисемітизм – це злочин, а не думка. Минуле Німеччини відбиває справжнє Гази. Що поєднує ХАМАС, ісламістів, деяких комуністів та геїв проти ізраїльського єврея? Антисемітизм, антисемітизм, антисемітизм, антисемітизм”.
Не зможу розповісти про всіх арабських блогерів і журналістів, які користуються фактами а не міфами – займе багато часу.
А ось одна з них, блогер Хата Джаннат, про яку неодноразово повідомляли, що її не існує, але у Facebook облікового запису якої понад 185 тисяч передплатників, написала цікаву статтю про життя в секторі Газа.
Хода Джаннат шокована тим, що вона дізналася про Газу після початку війни:
“Раптом ми виявили, що в секторі Газа, де мешкає 2 млн осіб, є 36 лікарень. Існують арабські країни з 30-мільйонним населенням, де немає такої кількості великих медичних закладів.
Несподівано для себе ми виявили, що Газа безкоштовно отримує воду, електрику, газ та паливо із Ізраїлю. Звичайно, немає жодного арабського громадянина деінде, який не платив би за воду, електрику та паливо. Раптом ми виявили, що Газа отримувала $30 млн на місяць тільки від Катару. І $120 млн на місяць від БАПОР. І $50 млн на місяць від Євросоюзу. І $30 млн на місяць із Америки. (Що робить $2,8 млрд на рік, не рахуючи податкових надходжень, донатів від тисяч різних організацій та десятків інших країн). Є арабські країни, які тонуть у боргах і не можуть знайти нікого, хто міг би дати їм хоча б один мільйон доларів.
Раптом ми виявили, що не було жодної “блокади” Гази і туди надходили всі товари, а також було відкрито кордони. Жителі Гази подорожували до Єгипту, а звідти далі світом, і Фафо є яскравим прикладом. Несподівано для себе ми виявили, що у Газі живуть краще, ніж у багатьох арабських країнах. І її мешканці живуть набагато краще, ніж багато арабських народів (і тим більше африканських). Несподівано ми виявили, що наші уми були запрограмовані брехнею ЗМІ “Братів-мусульман”.
Раптом ми виявили, що діти в Газі — це не діти у нашому уявленні, це діти-терористи з автоматами і поясами смертників, які пройшли спецпідготовку ХАМАСу. Раптом ми виявили, що школи, лікарні та мечеті в Газі — це добре організовані терористичні штаби та склади боєприпасів із підземними тунелями ХАМАСa. Раптом ми виявили, що в Газі існує підземне “метро” ХАМАС протяжність понад 500 км, якому Ізраїль може лише позаздрити. Раптом ми виявили, що так звані лікарі та вчителі в Газі виявилися терористами ХАМАС.
Раптом ми виявили, що у дитячих кімнатах у будинках Гази тримають ракети та міномети. Раптом ми виявили, що в Газі дуже популярний Гітлер і його книга “Майн Кампф”, а її переклад арабською мовою є майже в кожному будинку в Газі або ж портрет автора. Раптом ми виявили, що жителі Гази вели розкішне життя, мали багатоповерхові особняки з басейнами та німецькими машинами преміум класу.
Раптом ми виявили, що у Газі немає ізраїльської блокади, бо Газа ще межує зі своїм мусульманським братом – Єгиптом.
Раптом ми виявили, що більшість “мирних” жителів Гази підтримують ХАМАС та інші терористичні угруповання, обрали ХАМАС на демократичних виборах та святкували різанину 7 жовтня. Раптом ми виявили, що так звані репортери та журналісти в Газі, які працюють на західні медіа CNN, AP, Reuters та ін., виявилися терористами ХАМАСу, які брали участь у різанині 7 жовтня.
Несподівано ми виявили, що так звані борці за мир та співробітники міжнародних правозахисних організацій ООН, Червоний Хрест, ВООЗ виявилися терористами ХАМАС та корумповані.
Раптом ми виявили, що кожен з лідерів ХАМАС є мільярдером, і кожен з них багатший за президента Трампа, маючи статки в $4-5 млрд кожен.
Захуа Арафат, дочка Ясіра Арафата — першого в історії палестинського лідера, спадкоємиця статку в 8 мільярдів доларів, який, за твердженням “злих язиків”, трохи більше ніж повністю складається з розкраденої гуманітарної допомоги. Їй фактично належить ціла вулиця в Лондоні, живе вона у фешенебельному районі Парижа і розмовляє чотирма мовами, жодна з яких не є арабською.
Власне в Палестинській автономії вона востаннє була 25 років тому в дитячому віці і не виявляє жодного бажання повернутися туди. А тепер вишенька на торті: за даними ООН вона є палестинською біженкою…”
Не бачите нічого схожого з Росією? Що їй не вистачало. Але ненависть і заздрість породжує беззаконня та війни.
Джерело: OBOZ.UA