З російських екранів безперервно лунають крики про “неминучість війни з НАТО”, про те що їхні ракети можуть бити по Парижу, Берліну…
А хто буде воювати? Та армія, яка роками топчеться під Покровськом, або ті генерали, які брали Київ за три доби?
Для путінського режиму Захід – священний ворог, на якому зручно виправдовувати власне безсилля.
Як пояснити росіянину, чому в Росії дефіцит пального, чому закриваються підприємства і падає зарплата?
А тому що НАТО напало, і треба захищати матушку Росію.
Тому НАТО – священна корова для Путіна, і навіщо на неї нападати?
Тому Путіну потрібна не війна з НАТО, а її образ для внутрішнього споживання.
Щоб зберегти міф: Росія воює не з Україною, а зі всім світом.
І поки існує цей міф, у реальному житті триває битва за владу, за гроші.
У Кремлі чудово знають: справжня війна з НАТО – це не телевізійна шоу-програма. Це не штурм мирного українського міста, де можна зрівняти все з землею й назвати це “звільненням”.
То навіщо всі ці погрози?
Для того, щоб приховати істину: Росія вже програла.
Не у військовому сенсі – у моральному.
Коли вирішувала, що брехня може змінити реальність, коли “вставання з колін” перетворилося у безодню.
Коли імперія, яка колись мріяла про Марс, не здатна випустити дрон без китайських деталей.
Москва може погрожувати, займатися провокаціями.
Але її найбільший ворог – не НАТО, не Європа.
Її ворог – час, бо час іде вперед, а Росія – назад.
І саме тому сьогодні Україна – не просто поле битви, а лінія цивілізованого поділу.
І поки український солдат відбиває цю навалу, Путін не ризикне кинути виклик НАТО.
Путін боїться не тільки НАТО.
Він боїться Правди, яку не знищиш ні “Кинджалом”, ні черговою брехнею Соловйова.
І західні країни зрозуміли, що на планеті появився новий фюрер, що сформувався новий союз диктаторів, які бажають перекроїти світ, і тому вони почали готоватися до оборони, щоб запобігти нападу в майбутньому.
Після початку великої війни в Україні до НАТО вступили дві нові країни — Фінляндія та Швеція. Вони заявили, що нейтральний статус більше не може гарантувати їм безпеку.
Цей крок не дуже збільшив кількість сил альянсу, але поблизу російських кордонів з’явилася НАТОвська інфраструктура — аеродроми, порти, військові бази.
У НАТО заявляють, що зараз Росія веде проти альянсу гібридну війну.
Зростання кількості інцидентів, що порушують повітряні кордони країн НАТО, спричинило різке загострення напруженості в Європі.
У 2025 році НАТО запустило операцію “Балтійський страж” (Baltic Sentry), мета якої — захистити інфраструктуру від зовнішніх загроз. З того часу випадків пошкоджень кабелів не було.
В останні тижні збільшилась кількість інцидентів з порушеннями повітряного простору країн НАТО, де Росія або прямо бере участь, або її підозрюють у цих діях.
Йдеться про вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі, прольоти російських винищувачів МіГ-31 над Естонією, а також численні інциденти з дронами поблизу аеропортів Данії та Норвегії — більшість із цих випадків теж приписують Росії.
У відповідь на ці інциденти НАТО запустило операцію Eastern Sentry (“Східний страж”), щоб захистити повітряний простір та території країн НАТО від загроз.
Загальна чисельність армій країн НАТО складає в середньому за різними підрахунками 3,5 млн військових (від 3,2 до 3,8 млн), з яких 1,3 мільйона — це американські військові.
У публікації науково-дослідницького центру Breguel йдеться, що чисельність армій тільки європейських країн-членів НАТО становить 1,47 млн.
Штатна чисельність російської армії — 2 209 130 людей, з яких лише 1,5 млн — військовослужбовці, а решта — цивільний персонал.
При цьому Росія веде криваву війну в Україні, у якій беруть участь понад 700 тисяч російських військових, і постійно потребує поповнення втрат у бойових підрозділах. Тому збільшити чисельність російських збройних сил важко — поповнення “з’їдає”.
Так що і зараз на Заході є сили, щоб захищати себе.
І вони з кожним роком все більше підвищують свій бойовий потенціал.
В 2024 році бюджет на оборону складав €340 млрд, в 2025 – 384, і з кожним роком збільшується.
Збільшується і чисельність армій країн НАТО. Ці дані не враховують бюджет США.
Будуються нові заводи, компанії нарощують виробничі потужності, і темпи виробництва зростають.
Європа виходить з сплячки.
Тепер про ядерну зброю.
В Європі ядерну зброю мають Франція та Велика Британія, а також в кількох країнах зберігаються американські тактичні ядерні заряди. Росія також має ТЯЗ, яку зберігає як у себе, так і в Білорусі. Застосування такої зброї менше регламентоване і є більш небезпечним, оскільки поріг її застосування значно нижчий. Однак ядерне стримування існує не лише на стратегічному рівні, а й на оперативно-тактичному, і воно теж працює як запобіжник війни.
Між Росією та США є стратегічне ядерне стримування, яке в разі конфлікту між країнами загрожує всьому світу ядерним апокаліпсисом.
Окрім Росії, стратегічні ядерні сили є у Франції та Британії. Це вже робить потенційну війну із західними країнами можливим ядерним конфліктом.
В Європі також є тактична ядерна зброя. Росія володіє нею і додатково розмістила свої заряди в Білорусі. США зберігають свої малопотужні ядерні бомби в Бельгії, Нідерландах, Італії, Німеччині та Туреччині.
Ця зброя перебуває під контролем США, і війська цих країн не можуть її застосувати без дозволу американців — так само як і білоруси не можуть застосовувати російське. Тактичну ядерну зброю також може мати Франція.
Небезпека ТЯЗ полягає в тому, що поріг її застосування може бути нижчим — через меншу потужність вона може здаватися менш небезпечною.
Але насправді в Європі вже склалося своє ядерне стримування з Росією та Білоруссю, що, можливо, здатне стримати країни від початку та розширення конфлікту.
Головне, що ми зараз разом з Європою.
І ми повинні перемогти цього кривавого щура!
Джерело: OBOZ.UA