Є життєва мудрість, яку більшість власників бізнесу усвідомлюють запізно: у сім’ї важлива щедрість, у бізнесі — точність.
Адже навіть один неврахований долар у бізнесі згодом витягне з вашої кишені ще десять. І це не метафора, а реальність.
За моїми спостереженнями, щонайменше дві третини власників українського МСБ не розуміють своєї реальної прибутковості. Вони:
- плутають надходження з доходами;
- не розуміють, звідки з’являються касові розриви;
- не помічають, як накопичуються борги.
Ось 3 кроки, які допоможуть зрозуміти, де і чому у вашому бізнесі з’являється діра в бюджеті, та що з цим робити.
Крок 1. Перевіряємо, чи не крадемо самі у себе
Перша й найпоширеніша помилка — плутати гроші на рахунку з реальним прибутком. Власники бачать 200 тисяч на рахунку і починають витрачати на власні потреби.
Грамотно рахувати гроші можна тільки якщо ви маєте три ключові звіти:
- P&L (Profit & Loss) — скільки ми заробили. Тут дохід з’являється тільки тоді, коли ви надали послугу або відвантажили товар.
- Cash flow — рух грошей. Скільки фактично прийшло і пішло.
- Баланс — скільки ми маємо грошей, скільки винні нам, скільки винні ми, і скільки в нас всього є в складі, товарі чи виробі.
Приклад: Клієнт платить аванс $10 000 за проєкт на три місяці.
- У Cash Flow у вас +$10 000.
- На Балансі — готівка і зобов’язання зробити роботу.
- А в P&L — поки що 0. Ви ще нічого не заробили!
Якщо ви зараз заберете $5 000 на себе, то через місяць вам не вистачить на зарплати та оренду.
Не забуваємо золоте правило: знімаємо дивіденди тільки після підрахунку чистого прибутку.
Крок 2. Впроваджуємо платіжний календар
Малий бізнес часто живе в ілюзії: “Якось воно буде, гроші на картці є”. Але саме ця невідомість зупиняє ріст. У Dotwork Strategies ми переконані: розвиток починається не з мрій, а з налагодження базового менеджменту.
Розповідаю історію нашого клієнта, яка почалася з фрази: “Ми дуже хочемо з вами працювати, але не знаємо, чи можемо собі це дозволити“.
Діагноз: менеджмент у сліпій зоні
Коли ми познайомилися з власниками однієї виробничої компанії, ситуація була класичною. Бізнес працює, відвантаження йдуть, але операційне управління нагадувало політ у тумані.
На питання: “Скільки грошей у вас буде вільно через 2 тижні?” — відповіді не було. Навіть штатний фінансист не міг дати прогноз. Без системного інструменту він лише фіксував минуле, але не керував майбутнім.
Наше рішення
Ми не пропонували абстрактних стратегій. Ми почали з наведення ладу в управлінських процесах. Нашим завданням було впровадити робочий інструмент, який стане частиною щоденного менеджменту компанії:
- Розробка: дали шаблон готового платіжного календаря.
- Інтеграція: разом із фінансистом адаптували його під специфіку виробництва.
- Підтримка: дали команді час “пожити” з інструментом, щоб він став частиною їхньої рутини, а не просто файлом на диску, а потім лише давали відповіді на питання, як його вдосконалювати, які “сліпі зони” бачимо.
Момент істини: Коли “червоне” у файлі — це перемога
Незабаром мені приходить сповіщення: . Заходжу і бачу: файл заповнений ідеально, все прораховано, але… календар показує касовий розрив.
Здавалося б, привід для паніки? Навпаки. Реакція клієнта була такою:
“Ми вперше бачимо реальну картину. Так, є розрив, але ми вже знаємо, як переставити платежі й де домовитися з постачальниками. Ми хочемо працювати з вами системно у листопаді”.
Етап росту: стратегічна сесія та партнерство
Ми продовжуємо співпрацю з цим клієнтом і сьогодні. Тепер це не просто “заповнення
таблички”, а повноцінний супровід:
- Контроль показників. Вони ведуть календар і за весь час більше не допустили жодного реального касового розриву.
- Масштабування. Ми допомагаємо приймати рішення про інвестиції в обладнання та нові напрямки, спираючись на точний прогноз грошей.
- Здоровий бізнес. Компанія перейшла зі стану “гасіння пожеж” у стан планового розвитку.
Чому це важливо для вас?
Якщо ви власник малого чи середнього бізнесу, ви маєте знати:
- Почати можна з малого. Платіжний календар — це база.
- Ми у Dotwork Strategies не просто консультуємо, а допомагаємо впровадити. Проходимо цей шлях разом із вашою командою до результату.
- Прозорість = Спокій. Коли ви бачите “зелене” у файлах, то можете впевнено йти в масштабування.
Крок 3. Починаємо рахувати юніт-економіку
Юніт-економіка — це розрахунок того, скільки бізнес реально заробляє або втрачає на одній одиниці: клієнті, угоді, товарі чи співробітнику.
Розберемо на прикладі відділу продажів:
Менеджер А:
- закрив угод на $6 000
- його зарплата + витрати на маркетинг = $2 300
- чистий прибуток: $3 700
Менеджер Б:
- закрив угод на $4 000
- його зарплата + витрати (спалені ліди, відрядження) = $4 500
- результат: мінус $500.
Без такого аналізу власник бачив би лише загальний прибуток $3 200 і думав би, що все окей. А насправді один менеджер “з’їдає” частину результату іншого.
Аудит юніт-економіки допоміг зрозуміти, що в одного окупність висока, а в іншого — ні. Тепер можна думати, як це змінити. Можливо, менеджеру Б треба навчання з дотискання угод? Або він працює з нецільовим трафіком? Чи він просто не на своєму місці й не вміє продавати цей продукт.
Важливо!
Впровадження юніт-економіки у складному товарному бізнесі або виробництві — це непросте завдання. Треба коректно розподіляти накладні витрати (як порахувати, скільки з оренди офісу “з’їдає” конкретний товар?), враховувати специфіку обліку, інтегрувати різні системи.
Для складних виробничих моделей краще залучати професійних фінансових консультантів, які мають досвід у вашій галузі.
Але навіть базовий аналіз одразу покаже вам основні діри. Ви як мінімум побачите, які напрями поглинають ресурси прибуткових проєктів, і зможете прийняти рішення: закривати їх, змінювати чи розвивати.
Висновок
Фінансова прозорість дає вам найцінніше: можливість приймати рішення, що базуються на фактах, а не на здогадках. Коли ви прибираєте з управління інтуїцію і замінюєте її цифрами, бізнес стає прогнозованим і керованим. Це і є той фундамент, на якому будується сталий розвиток без вічних касових розривів.
Чим раніше ви почнете впроваджувати ці інструменти, тим швидше фінанси стануть ресурсом для росту, а не джерелом стресу.
Джерело: OBOZ.UA