Віцепрезидент ПАРЄ лорд Дон Туїг звинуватив Трампа в тому, що його непередбачуваність, мовляв, значно ускладнює мирні зусилля щодо України.
Я ж вважаю, навпаки, що, по-перше, не соціальній бабусі Європі з її Гретами-котлетами розповідати Трампові, як припиняти війні, а по-друге – що уславлена непередбачуваність діючого американського президента це, безумовно, перший фактор після, звичайно, ВСУ, який реально впливає на директора мордора, спонукаючи його не ризикувати собою (й, до речі, країною, хоча це для нього, звісно, не так важливо) й припинити війну. Адже клин клином вибивають.
Саме номер 45/47 в змозі переконати номера 2/4 в тому, що, на відміну від останнього, він власну їбанутість зовсім не симулює (“вони здохнуть, а ми в рай”), бо справді є здатним на геть усе – просто не заради раю, а щоб отримати [тепер вже наступного разу] Нобелівську премію миру й бути вирізьбленим на скелі Рашмор, а принагідно й зображеним на купюрі 200 доларів, яка саме зараз вкрай необхідна Америці.
Тож краще пітерському шмаркачеві зі справжнім Божевільним не жартувати. Лордам це незрозуміло.
Джерело: OBOZ.UA