Один дуже лівий – Путін, інший дуже правий – Трамп. Куди вони можуть дійти? Вони обидва можуть “дійти до ручки”. Трампу потрібно позерствувати щодня, даючи пресі роз’яснення з будь-якого приводу і видаючи себе за спадкоємця Всевишнього. Без цього він не може жити, це його “наркотик”. Путіну треба трохи менше, але трохи більше, ніж Володар овець. Трамп любить диктаторів і в захваті від Кім Чен Ина, за яким слідує Путін з його 87% “народної підтримки” на останніх виборах. Він дуже хотів би мати те ж саме в Америці, тільки це лише солодкі мрії.
Путін більше не хоче нічого, крім одного – не бути повішеним, як Саддам Хусейн. Заради цього вони телефонують один одному і зустрічаються то на Алясці, то у “віртуальному світі”. Можливо, пощастить і зустрінуться в Будапешті, але тут бабуся надвоє сказала. Зрозуміло, що Томагавки пролетять повз, але вони дуже потрібні Америці, бо рух “No Kings” набирає обертів і, можливо, доведеться їх запускати по штаб-квартирі AntiFa в Чикаго чи в Лос-Анджелесі. Наступного року Трампу буде не до Путіна й України, йому доведеться рятувати свою неабияк поношену шкуру в Білому домі.
Що вони встигнуть зробити до осені 2026 року? Потріпати нерви своєму народу і піти в нікуди, якщо вийде. Без Трампа спадкоємець печенігів Вова Путін перетвориться на муху, за якою почнуть ганятися всі, кому не лінь. Вона буде дзижчати і носитися по кімнаті, поки її не прихлопнуть. Процеси економічного занепаду Росії незворотні, їх не зупинить навіть “всемогутній” Трамп. Війна в Україні почне захлинатися, як мотор автомобіля, в бензин якого підмішали ослячу сечу. Те, на що всі чекали й чекають із 2022 року, може статися так само несподівано, як і “таємна вечеря” в Біловезькій пущі 1991 року, після якої Радянський Союз наказав довго жити. Політики з розвідкою будують прогнози і плани, які мають властивість не збуватися, після чого політики розведуть руками, а розвідка продовжить шукати світло в кінці тунелю. Тож війна Росії з НАТО почнеться тоді, коли рак на горі свисне.
Джерело: OBOZ.UA