Директор Білорусі 6 жовтня заборонив саме з 6 жовтня підвищувати ціни (принагідно трохи вилаявши матом – “похєр” – віцепрем’єра за недоречне [бо надто розумне] слово “макрорівень”) і налякав бізнесменів великими карами у разі порушення цієї усної (!!!) вказівки.
Отже, маємо офіційне, хоч і без зайвих паперів, оголошення похєрономіки, за якої вільному ринкові (з його макрорівневими забобонами) протистоїть особисто Батько всієї Білорусі.
З’являться, звісно, розумники, які за цих нових обставин нахабно наважаться якщо не на пряме порушення Слова Батьки, то хоча б втекти на чорний ринок, перейти на експорт (приміром, в Росію) чи скоротити або закрити збиткове за теперішніх цін виробництво [мовляв, не буде адекватних цін – не буде й жодних товарів].
Вважаю, що всім, хто вчитиме таким чином свого президента економіці, загрожує виникнення з ним особистого конфлікту – із супутнім звинуваченням в зраді батьківщини в особливо збоченій формі (зради чи батьківщини) і відповідним покаранням – вже не усним.
У модерново обладнаній буцегарні суворого режиму імені Сміта й Рікардо в них буде достатньо часу й практичної можливості, щоб ретельно оволодівати основами економічних знань якраз на прикладі країни суворого режиму.
Тим часом ті, хто залишиться на волі, зможуть за сприяння місцевих ЗМІ уважно стежити за долею колишніх колег і робити відповідні макроекономічні висновки разом із мікроекономічними, тобто діалектично – за Гегелем – поєднувати-зцементовувати макрорівень із мікрорівнем як нерозривну єдність протилежностей на базі ринкового [націонал-]соціалізму.
Їм дбайливо й турботливо створюватимуть усі належні умови для правильного зрозуміння практичної дії закону заперечення заперечення в діалектичному зв’язку з ув’язненнями згідно з законами Республіки Білорусь.
Досвідчені фахівці з кримінальної філософії натхненно розповідатимуть їм про перехід кількісних змін цін в якість утримання тих, хто погано вчився вільному ціноутворенню.
Теоретики світу затямили подих. Нобелівський комітет не приховує напруги. У щілину між непереможними (бо правильними) вченнями Фрідмана й Кейнса бадьоро самовпихується Лукашенко. Маркс, Бухарін і Ден Сяопін нервово підскакують кожен у своїй труні, бажаючи десь у куточку покурити, але ж палити там заборонено.
Джерело: OBOZ.UA