Вельми приголомшений – як на мене, достатньо сенсаційним – матеріалом про так званих “лосів”-іноземців, тобто підставних осіб з інших держав (приміром, з країн Центральної Азії), на яких досвідченими юристами-“лосєводами” дивовижно масово оформлюються – інколи сотнями на кожну особу – “проблемні” підприємства з надто відомими господарями та/або податковими чи іншими порушеннями та/або накопиченими боргами, щоб зашкодити їх перевіркам, обшукам, виїмці документів тощо й тихо “поховати”.
Вважаю, що на майбутнє це треба було б врегулювати законодавчо, прирівнявши процедуру зміни власника – з суто організаційно-перевірочної точки зору – до закриття з наступним “новим” відкриттям, причому виключно за умов юридично й “фізично” гарантованого документального доступу з подальшою “відповідною відповідальністю”.
Ну а щодо тих фірм, які вже встигли переоформити на “азійських Фунтів” і які мають якісь активи, згідно з оновленим таким чином законодавством, має бути накладений “умовний” арешт усіх активів до встановлення фактичного контакту з новим “власником” і проходження відповідної процедури “заднім числом” – з подальшою компенсацією такому підприємству вимушених при цьому додаткових витрат шляхом зниження на їх суму майбутніх податків.
Якщо ж таких активів немає або недостатньо, законодавче врегулювання пошуку нових – закордонних – “власників” має передбачати контакти з правоохоронними та/або з фінансовими органами відповідних держав на умовах подальшого перерахування в бюджети таких держав половини сум “стягнутих стягнень”, коли вони – viribus unitis (спільними зусиллями) – рано чи пізно все ж відбудуться.
[- Що, вельмишановний пане центральноазіате, грошей вже немає? Та що Ви кажете! Тоді розповідайте все, що знаєте, чи сидитимете – за місцевими законами – все життя, доки не згадаєте!]
Джерело: OBOZ.UA