Американський міністр оборони, або – по-новому – міністр війни, а якщо дослівно – секретар війни (secretary of war) Піт Гегсет заявив на засіданні популярної в НАТО Контактної групи з оборони України “Рамштайн”, що “безбілетних” там не має бути.
Після цього він сів на касу і разом із генсеком НАТО Рютте швидко почав обілечувати урядовців, які понаїхали до Брюсселю, тобто міністрів чи то оборони, чи то хитровихитруваності, причому “оквітковували” їх саме Трамповим ім’ям, вигукуючи відомий ромалівський заклик “Дайте хто скільки зможе”, й вийшло немов би непогано.
Головний принцип – “Європа сплачує, Сполучені Штати постачають, НАТО постачає” – це й є та сама Формула Трампа, за винахід якої 45/47 має отримати майбутнього року одразу дві Нобелівські премії: миру й економічну, притому обидві із стислим формулюванням “за геніальність”.
Завдяки чесному вищеназваному правилу від Америки (не хочете, мовляв, воювати, то дайте нам хоча б гроші) протягом кількох годин 15 жовтня, поки працювала ця чудова група, кількість учасників трампівської програми “PURL” (“Перелік приорітетних вимог для України”), заснованої на згаданому принципі [сплати й постачання], неймовірно зросла.
Конкретно ж – вона збільшилася з 6 країн (Німеччина [бо ж “Рамштайн”!], Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Канада) до 17, тобто у майже три рази, а включаючи також інші подібні ініціативи – до 19 й вже складає, як не рахували б, абсолютну більшість у НАТО з його 32 членами (але навіть за такої кількості членів – все одно імпотентному, хоча тепер це має залишитися в минулому, тож можна казати ще й про премію медичну).
Таким чином, як і в Газі, головним було просто знайти приємний профіт безпосередньо для US, a далі – процес пішов.
Джерело: OBOZ.UA