Події останніх днів вказують: росіяни намагаються розмити грань між фронтом і тилом. Це (поки що і на щастя) не сильно відчувається в столиці, але тиск на регіони зріс. Уже є локальні проблеми з електрикою, періодично – з водою.
Удари по містах, особливо – вдень (як по Харкову), спроби покласти енергетику є зворотним боком констатації: у вересні темп просування ворога знизився майже вдвічі, повільніше у 2025 р. росіяни повзли тільки в лютому-квітні. Тоді, як ми пам’ятаємо, закінчився військовий цикл, окупанти здійснювали перегрупування сил.
Проводити прямі паралелі я б тут не став, хоча розпочатий у травні “літньо-осінній” наступ уже точно перевалив за екватор.
З огляду на те, що російське командування ганяє по фронту підрозділи, щоб підвищити тиск на окремих ділянках, це маркер, що з резервами у них не дуже.
У зв’язку з цим додамо фактів до основних тенденцій.
1. У ніч на 30 вересня дрони ССО вразили в Криму РЛС до ЗРК С-400 “Тріумф”. Це великий успіх. Без засобів виявлення ефективність усього комплексу різко падає. Що означає – сюрпризи в Криму і на Кубані продовжаться.
2. 21-27 вересня в РФ на федеральній території “Сіріус” (Сочі/Адлер) проходив щорічний форум “Мікроелектроніка”. Головна галузева подія в РФ. Виступав прем’єр Мішустін. Розповів, що особисто вождь доручив розширити і поглибити, тому буде інвестовано трильярди трильйонів у виробництво російської мікроелектроніки, щоб усе імпортозамістити. Учасники обговорили грандіозність планів, хоча обличчя не у всіх були веселі. Може, передчували щось.
І справді. У ніч на 29.09 ракети “Нептун” (ВМСУ) вразили одного з учасників форуму – завод “Електродеталь” у м. Карачов, Брянська область. Цей завод, серед іншого, виробляє електричні з’єднувачі для потреб ОПК і армії. Це важлива ланка, без яких той же РЛС до С-400 не зробиш.
Жодних перспектив у цього підприємства в Брянській області немає. Його потрібно переносити за Урал. Що тягне за собою ланцюжок соціальних наслідків, витрат тощо.
3. 28 вересня в Бєлгороді настав локальний блекаут. Це сигнал, що росіяни можуть забути про односторонні обстріли. Цього року вже все інакше.
4. Вранці 1 жовтня щось сталося на Ярославському НПЗ. Це найбільший завод у центральній Росії. Там із невідомої причини виникла пожежа, яку загасили через 3,5 години. Атаку дронами російська влада заперечує. І тут ось що цікаво.
Якщо подивитися на маршрут російської нафти і нафтопродуктів із Поволжя і Західного Сибіру до порту Приморськ на Балтиці, добре видно, що Ярославль – це найважливіший вузол.
Цю ниточку (умовно, Башкортостан – Балтика) вже діставали на 4 ділянках: у порту Приморськ, на заводі “Киришинефтеоргсинтез”, на заводі “Газпром-нефтехим Салават” (двічі), на НПС “Тиньговатово” (Чувашія).
Дістати Ярославль складно, потрібно прориватися через околиці Москви. Але тут щось трапилося. Хочеться вірити, що це самі росіяни підпалили свій НПЗ, щоб швидше все закінчилося.
Вишенька. Цей маршрут почали діставати не тільки на суші. Французи 27 вересня затримали танкер із російською нафтою, що йшов із Приморська в Індію під фальшивим прапором Беніну. Публічно не виключають, що судно могло слугувати майданчиком для запуску дронів, які потім порушили авіасполучення в Данії. Раптово виявилося, що можна затримувати танкери.
Учора ж невідомі дрони вразили НПС “Суходольна” (Ростовська область). У ЗМІ багато хто описав її як станцію на маршруті “Куйбишев – Лисичанськ” (що формально правда). Але тут важливо інше.
За останні кілька тижнів дрони СБУ, а потім і СБС кілька разів дотягувалися до НПС нафтопроводу “Куйбишев – Тихорецьк”, щоб перекусити трубу, яка постачає на південні НПЗ і в порти Чорного моря 40 млн тонн нафти. Модернізація цієї труби закінчилася 2022 року.
Але є ще одна труба “Куйбишев – Тихорецьк” (через НПС “Суходольна” і “Родіоновська”) з нафтою іншої якості, яка також йде для переробки на НПЗ півдня і в порт Новоросійськ. У 2023 р. уряд РФ поставив завдання наростити потужність цього маршруту до 15 млн тонн на рік. Тож добрі дрони торкнулися ще одного краника.
Разом. Два головні маршрути російської нафти – на Балтику і в бік Чорного моря – під серйозним тиском.
З огляду на вкидання, що Вашингтон “дозволив” бити вглиб РФ і ще забезпечить для цього розвіддані, легше Кремлю не буде.
5. Якщо вірити буржуазній пресі, близько 38% потужностей російської нафтопереробки зараз перебуває в тій чи іншій формі простою.
Головна причина – “введення санкцій” різними структурами Сил оборони України.
У нас уже миготіли посилання на публікації в британському таблоїді The Sun, де активність СБУ, ССО та інших хороших людей розцінюється як свого роду гейм-чейнджер.
Один із маркерів: Російський паливний союз, що представляє інтереси незалежних АЗС (60% російського ринку), 30 вересня направив віцепрем’єру РФ Олександру Новаку звернення з криками про допомогу. Бо поточна ситуація і тенденції – загрозливі. Одна з пропозицій: на тлі заборони експорту бензину заборонити ще й експорт дизеля. Про заходи, яких російська влада вживає для забезпечення імпорту (!) палива, вже багато хто написав.
Росіяни точно не будуть сидіти склавши руки, у них поки що є ресурси. Але вектор цілком очевидний. Росія може створити Україні більше проблем у тилу, але дзеркально отримає по найболючішій точці. Україна страждатиме, але не впаде, а Росії доведеться довше видиратися.
Тоді сенс?
Жовтень буде цікавим з точки зору динаміки суспільних настроїв у РФ. Дорогі росіяни побігають пару місяців із каністрами. Глядиш, хтось втомиться.
Джерело: OBOZ.UA