Моя найулюбленіша – після Урсули – політикиня італійська прем’єрка Мелоні, що очолює консервативну партію Брати Італії й є справжньою подругою України, розпочала через відповідний законопроєкт боротьбу з мусульманским сепаратизмом, який ставить релігійні забобони вище італійських законів й таким чином демонстративно, нахабно й невдячно заважає країні, що на свою голову в свій час прихистила надто багато прихильників ісламу, для котрих європейські цінності по-справжньому зрозумілими так і не стали й вже, мабуть, не стануть ніколи.
Брати Італії їз своєю сестрою Джорджею на чолі влаштують їм і DEI, і шмеї, і мусульманство з гегельянством, тобто навчать їх діалектично поважати не тільки себе, а й тих, хто поруч.
Отже, “позитивна дискримінація” від Трампині в спідниці виявиться без жодного “позитива”.
Саме чудова італійка Мелоні доводить напівйобнутій євробабці: націоналізм це не тільки те, що з нього зробили в мордорі чи Угорщині й чого прагнуть опозиціяки в Німеччині чи Франції. Націоналізм може бути й просто здоровим глуздом. Навіть здоровіше за Трампа.
Так от – щодо Угорщини: Орбанутін вже збирає підписи проти військових планів Брюсселю, які, на його думку, втягують Угорщину у війну, при цьому боротися проти ЄС і НАТО він підступно бажає саме зсередені, бо виходити з них наміру зовсім не має.
Тож Італія й Угорщина це наразі протилежні політичні полюси Європи, й боротися з угросепаратизмом європейці мають настільки ж рішуче, наскільки Мєлоні з братами в Італії веде відверте протистояння з ісламом.
За бажання зробити це не так вже й важко – треба лише створити альтернативні ЄС і НАТО, де не буде ані Орбана (з його Угорщиною, доки він там прем’єрствує), ані дурної консенсусоманії. Це можна встигнути – якщо цього дійсно прагнуть! – хоч за тиждень.
Інакше ж демократія в обох структурах перетвориться на диктатуру агресивної меншості, що зараз, власне, й відбувається.
Джерело: OBOZ.UA