“Зупинитися як є”
або про прогнози, логіку і позиції сторін.
Візит Зеленського до Вашингтона пішов не за тим сценарієм, на який розраховували багато хто. Трамп виступив за фактично якнайшвидше заморожування. Несподівано?
Не зовсім. Принаймні саме таку послідовність я описав у грудні 2024 року, коли робив прогноз на 2025 рік. Нижче наведу схему, де “підсвічена” гілка, на якій ми зараз перебуваємо.
Коротко логіка процесу і чому дивитися треба ширше.
- Після фактичного провалу “швидкого розв’язання” питання миру за виключно американським сценарієм, питання російсько-української війни, так чи інакше, стали тлом для майбутніх консультацій (і переговорів США-КНР). Обидві держави мають свої інтереси в тому, як війна може завершитися. Але є і спільне – ні Пекіну, ні Вашингтону не вигідна явна перемога РФ (з провалом України), оскільки Кремль спробує претендувати на роль третього світового центру. При цьому ні Пекіну, ні Вашингтону не вигідна і повна поразка РФ, оскільки КНР побоюється дестабілізації біля своїх кордонів і посилення американського впливу. США, у свою чергу, дестабілізації Північно-Східної Азії та посилення китайського впливу.
При цьому обидві держави не бажають масштабування війни і переходу її на новий, регіональний або глобальний рівень.
А далі все залежить від характеру їхніх відносин.
У разі початку торговельної війни (про що Трамп уже заявив) наступне питання – чи готові країни до загроз збройного протистояння (воювати зараз ні Пекін, ні США не хочуть). У такому разі ймовірний якийсь аналог грузинського сценарію з виробленням довготривалих механізмів припинення вогню.
Якщо брязкання зброєю немає (що ми маємо сьогодні), то інтереси обох держав у недопущенні погіршення відносин. У такому варіанті російсько-українська війна є надмірним фактором ризику. А отже треба заморозити. Щоб повернутися (або не повернутися) до цього питання пізніше.
Тепер дивимося на реальність.
- США і КНР на порозі торгової війни.
- Ні Вашингтон, ні Пекін не хочуть погрожувати один одному зброєю
- Є активність Вашингтона в роботі на заморозку. Не здивуюся, якщо буде й активність Пекіна в тому ж напрямку.
Чи є це для нас “вироком” і гарантією відновлення війни в майбутньому? Не зовсім. Тому що
а) Поки що США і КНР лише погрожують один одному торговельною війною. Але буде зустріч Трампа і Сі і будуть великі переговори на початку 2026 року. Тобто цей сценарій залишається поки що ймовірним, але одним із ймовірних.
б) Навіть у цьому сценарії є цикл, який можна умовно охарактеризувати — здатність України вибудувати партнерства з іншими державами. І здатність цієї партнерської мережі не допустити негативного сценарію. Партнерства якісь є. Місцями в результаті зусиль української сторони, місцями як результат інтересів третіх держав за пасивності нашого МЗС і ОП (фактично партнер як подарунок долі). Але вони є. А отже, можна працювати.
Джерело: OBOZ.UA