Можлива зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна в Будапешті буде ударом по ЄС, який намагається ізолювати Віктора Орбана – проросійського лідера Угорщини. Будапешт весь час перешкоджає антиросійським санкціям та інтеграції України в ЄС і НАТО. Путін вміло грає на лестощах, щоразу змінюючи позицію Трампа, коли той готовий до різких дій проти Росії. Європа має передати на користь Києва заморожені €210 млрд. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ.
“Зустріч Трампа з Путіним у Будапешті – удар по Європі”, The Telegraph, Велика Британія
Заява Трампа, що зустрінеться з Путіним у Будапешті для обговорення України, буде сприйнята в Європі як болісний удар. Прем’єр Угорщини Орбан почувається як кіт, якому дали вершки.
Орбана часто висміюють як найближчого союзника Путіна в ЄС. Він регулярно конфліктує з Володимиром Зеленським і виступає проти західних санкцій. Він не раз суперечив союзникам у НАТО та ЄС, де саміти щодо України регулярно закінчуються рішеннями, прийнятими всіма, крім Угорщини, що є порушенням норм Євросоюзу.
Відносини з Зеленським – напружені. Орбан пообіцяв заблокувати вступ України в ЄС і звинувачує Київ у переслідуванні угорської етнічної меншини.
У серпні Україна зламала ключовий російський трубопровід, що постачає нафту до залежної від Кремля Угорщини.
Проте Орбан ніколи не сварився з Трампом, відколи виграв перший термін на посаді. Він залишався вірним йому, коли президентом США був Джо Байден, і став улюбленцем американських консерваторів.
Байден попереджав, що Трамп “орбанізує” США, порівнявши лідера “Фідес” із диктатором через репресії щодо ЗМІ та прав секс-меншин. Після повернення до Білого дому, деякі з політичних рішень Трампа були натхненні Угорщиною, зокрема законом про те, що може бути лише дві статі.
Трамп вже підтримав Орбана напередодні угорських виборів 2026-го. Можлива зустріч у Будапешті – величезне досягнення для лідера невеликої країни з населенням 9,5 млн людей. Це буде удар для тих у ЄС, хто сподівався, що Орбана зможе усунути Петер Мадяр – проєвропейський консерватор, який, за даними опитувань, випереджає угорського прем’єра.
Орбан насолоджувався роллю поганого хлопця Брюсселя, заснувавши загальноєвропейську групу євроскептичних партій, що прагнуть забрати національні повноваження від Єврокомісії.
Він дістав осуд ЄС через жорстку антиімміграційну політику, яка включала примусове перебування мігрантів у транзитних зонах між прикордонними парканами.
Минулого року розлютив союзників у ЄС “миротворчою місією” до Києва, Москви та Пекіна, порушивши табу на особисту зустріч з Путіним. Європейські дипломати наполягали, що Орбан не виступав від імені ЄС – попри те, що Угорщина тоді головувала в блоці протягом пів року.
Вибір Угорщини місцем проведення саміту зітре усмішку з лиця ЄС. Блок був значною мірою осторонь у мирних переговорах щодо України та обурюється другорядною роллю. Це зашкодить Києву. У Будапештському меморандумі 1994 року той відмовився від ядерної зброї в обмін на безглузді гарантії Росії щодо поваги до її суверенітету, незалежності та кордонів.
Безумовно, допомагає вибору місця те, що Угорщина оголосила про вихід з Міжнародного кримінального суду – після того, як той видав ордер на арешт ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньягу. МКС теж видав ордер на арешт Путіна за воєнні злочини, і вимагає від країн, що підписали його, заарештувати російського лідера.
Країна, яку майже всі члени та інституції ЄС ігнорували, тепер в центрі уваги Трампа. Цього тижня на саміті щодо Гази в Єгипті президент США звернувся до Орбана зі сцени. “Ми любимо Віктора. Ви фантастичний, правда? Я знаю, що багато людей не погоджуються, але я єдиний, хто має значення“, – сказав Трамп європейським лідерам, включаючи прем’єра Італії Джорджію Мелоні та Британії Кіра Стармера.
Подарунок Орбану – не лише винагорода за відданість, а й посилення прагнень Білого дому зробити “трампізм” глобальним.
“Як тирада Путіна про історію на Алясці штовхнула Трампа до України”, The Financial Times, Велика Британія
Трамп прибув на Аляску, сподіваючись укласти угоду з Путіним про припинення війни. Натомість російський лідер відхилив його пропозицію і провів довгу історичну лекцію.
Двоє лідерів знову поговорили 16 жовтня і домовилися зустрітися в Будапешті без визначення дати. Але напружений саміт в Анкориджі, з якого Трамп мало не втік, вже змінив їхні стосунки.
Путіна Трамп зустрів на Алясці рукостисканням і широкою усмішкою. Але, за словами людей, обізнаних з переговорами, теплота швидко зникла, коли вони опинилися за зачиненими дверима.
За присутності кількох радників Путін відхилив пропозицію США щодо послаблення санкцій та припинення вогню, наполягаючи, що війна закінчиться лише за умов капітуляції України та віддачі більшої частини Донбасу.
Потім Путін виступив з розлогою історичною лекцією, що охоплювала середньовічних князів, таких як Рюрик та Ярослав Мудрий, та козацького гетьмана Богдана Хмельницького – постатей, яких він часто цитує, щоб підтвердити своє твердження, що Україна та Росія – одна нація.
Збентежений Трамп кілька разів підвищив голос і в якийсь момент пригрозив піти геть. Зрештою, перервав зустріч і скасував запланований обід, на якому ширший склад делегацій мав обговорити економічні зв’язки та співпрацю.
Коли Трамп проголосив “чудовий та успішний день на Алясці”, це спонукало Зеленського та європейських лідерів кинутися до Білого дому, щоб відмовити його від здачі України. Але саміт виявився іншим поворотним моментом – найнижчою точкою у стосунках Трампа і Путіна, яка спричинила зміну позицій США на користь України.
Оскільки Трамп дедалі більше роздратований Путіним, його адміністрація дозволила європейським союзникам купувати зброю з запасів США для України, допомагала направляти удари по російській енергетичній інфраструктурі та погрожувала Путіну продати Києву ракети, здатні вразити Москву.
Вашингтон також запровадив додатковий тариф на імпорт у 25% для Індії – як відповідь на продовження закупівлі нею російської нафти.
Зміна не повна. США не втілили погрози ввести санкції щодо експорту енергоносіїв з Росії. Можливо, щоб зберегти місце для Трампа як посередника в мирному процесі. Але політичний хід йде в одному напрямку – змусити Путіна повернутися за стіл переговорів щодо України.
Російський лідер наполягає, що жодна угода неможлива, якщо не вирішить те, що він називає “корінними причинами” конфлікту – зміну влади в Києві, припиненням розширення НАТО і постачання західної зброї Україні. Для Путіна пропозиція Трампа була неприйнятна, бо хотів капітуляції України.
Зеленський прибув до Білого дому 17 жовтня з більшою надією, ніж будь-коли з моменту повернення Трампа до влади. Допомога розвідки США та озброєння України ракетами Tomahawk – обнадійливі сигнали для Києва і його європейських союзників, що Трамп нарешті готовий тиснути на Росію.
США тиснуть на європейські столиці, щоб ті вилучили заморожені російські активи для озброєння України, як це зараз пропонує ЄС. Америка також вимагає від ЄС запровадження мит проти Китаю через імпорт російської нафти.
Тим часом, Путін не раз щедро обсипав Трампа лестощами під час публічних виступів між самітом на Алясці та телефонною розмовою цього тижня. Коли ці двоє зустрінуться в Будапешті, немає гарантії, що лідер США не піддасться на них знову.
“З Трампом це постійна гра в перетягування каната. Ви розмовляєте, допомагаєте йому дійти до того, що побачить, що Путін – проблема, а потім ви рухаєтесь далі, і він знову зміщується на позицію Путіна. Тож вам доводиться розмовляти знову і знову“, – каже посадовець ЄС, який брав участь у переговорах щодо України.
Але Путін вважає, що поки має перевагу на полі бою, і йому немає потреби йти на поступки – навіть коли його військова економіка зазнає краху.
“Для Путіна справа не в грошах. Це його спадщина. Він хоче увійти в історію як найкращий російський правитель з часів Петра“, – каже європейський чиновник.
Військові регулярно дають Путіну доповіді, вихваляючи тактичні успіхи Росії, стверджуючи, що Україна зазнає більших втрат, та наголошуючи на ресурсній перевазі Росії.
“Для нього це ідеологічно. Він думає, що може перемогти“, – сказав чиновник західної розвідки.
“Європа має використати мільярди Росії для захисту України”, Bloomberg, США
Оскільки США обговорюють ще один саміт з Путіним і не бажають давати більше фінансової підтримки Україні, ЄС доведеться заповнити величезну фінансову прогалину, яка загрожує здатності Києва купувати зброю, платити солдатам і відновлювати зруйновану інфраструктуру. Використання заморожених активів російського Центробанку має бути центральним елементом їхньої стратегії.
Досі ЄС мудро уникав конфіскації заморожених активів на суму приблизно €210 млрд, більшість з яких вже перетворені на готівку і зберігається в бельгійському банку Euroclear. Повне вилучення коштів, яким би задовільним не було, порушить міжнародне право, похитне світові ринки і створить прецедент, який може мати зворотний ефект для західних країн.
Натомість, посадовці ЄС розглядають більш прагматичну ідею – розблокувати безвідсоткові “репараційні позики” для України на суму €135 млрд, обмінявши грошові активи на гарантії Euroclear. Основна сума залишиться недоторканою, що дозволить уникнути юридичних пасток. Погашення не очікується, доки Росія не запропонує репарації за неспровоковане вторгнення, як того вимагає резолюція ООН.
Фінансова потреба є нагальною. Київ використав більшу частину фінансування МВФ та зіткнеться з дефіцитом у розмірі $65 млрд до 2027-го. Хоча ЄС вже посилає Україні прибутки від процентних доходів за російськими активами, це становить лише кілька мільярдів доларів на рік. Більш корисним виявився кредит G7 на $50 млрд, виданий державами, але забезпечений майбутніми процентними доходами. Проте існуючі кошти не покривають потреб України після цього року, і багато з них обмежені цивільним використанням – проблема, враховуючи, що оборона забирає третину ВВП країни.
Залучення російських резервів для виживання України сигналізувало б Путіну, що Європа забезпечила фінансування для тривалої боротьби. Цей план звільняє європейських платників податків від вимог фінансувати війну, збільшує підтримку до рівнів, яких національні бюджети не можуть собі дозволити, і доносить меседж, що російський президент заплатить за свою агресію.
Водночас ризики, пов’язані з цією пропозицією, мають бути керованими. Росія експропріює західні активи і змушує іноземні компанії здійснювати ліквідаційні розпродажі з моменту вторгнення у 2022-му, тому нові загрози націоналізувати іноземні компанії мало що значать.
Угорщина та Словаччина можуть спробувати зірвати план, наклавши вето на санкції ЄС, які заморожують активи і мають одноголосно оновлюватися кожні пів року. Але блок зберігає потужні фінансові важелі впливу на обох членів, і окремі країни можуть об’єднатися, щоб діяти без них, якщо необхідно. Юридично, залишаючи основну суму недоторканою, новий план надійніший, ніж відверта конфіскація.
Джерело: Gazeta.ua