Дух часу: що "Оскар-2026" говорить про майбутнє та чого чекати Україні

Увага до щорічної премії Американської кіноакадемії завжди пильна не лише через сукні та статуетки. Кіномитці першими відчувають і частково формують майбутнє.

Цьогорічні призові стрічки - показові, але гучнішим за них став політичний скандал. Чому тріумфатори "Оскара" викликають не лише захват, а й легкий жах - розбиралася Gazeta.ua.

Грішники на полі битви

Найбільше "Оскарів" зібрала стрічка Пола Томаса Андерсона "Одна битва за іншою". Назва ідеально резонує з реальністю: війна в Україні, загострення в Ірані, спалахи локальних конфліктів. Але Андерсон копнув глибше.

"Я зняв цю стрічку для своїх дітей, щоб вибачитися за безлад, який ми залишили у світі і котрий перейде їм… Сподіваюся, молоде покоління допоможе повернути у суспільство здоровий глузд і порядність", - заявив режисер зі сцени.

Його головний конкурент - драма "Грішники" Раяна Куглера - про те саме, але через призму містики та расової сегрегації. Сюжет про ворогів, що мають об'єднатися проти "первісного Зла", яке живиться людською ненавистю, має вигляд надто прямолінійної метафори нашого часу.

"Пан Ніхто" проти Путіна: документальний ляпас Кремлю

Паралелі з геополітичним сьогоденням на церемонії були очевидними. Поки президент США Дональд Трамп одноосібно визначає, хто у світі "диктатор", а хто "гарний хлопець" (називаючи так диктатора РФ Володимира Путіна. - Gazeta.ua), кіноспільнота демонструє спротив.

"Оскар" за найкращий документальний фільм виграла робота "Пан Ніхто проти Путіна". Це історія шкільного вчителя Павла Таланкіна з уральського містечка Карабаш. Він просто знімав шкільні лінійки, але зафіксував страшне: як під впливом пропаганди з лютого 2022 року змінювалися душі та погляди його учнів.

Співавтор фільму Девід Боренштейн під час вручення промовив слова, що стали маніфестом:

"Коли влада вбиває людей, а ми мовчимо - навіть Ніхто має більшу владу, ніж думає", - сказав він.

Реакція Москви була миттєвою та передбачуваною. Рада з прав людини при президенті РФ уже звернулася до ЮНЕСКО, звинувативши авторів у "порушенні права на приватне життя дітей". Директорка школи позбавила вчителя почесної грамоти, а прокремлівські медіа охрестили його "зрадником". Найбільша небезпека картини для Кремля - у тому, що вона показала справжню російську "глибинку" без прикрас.

Аполітична церемонія з політичним підтекстом

Війна та божевілля сучасності просочилися навіть у виступи тих, хто отримав статуетки за сімейні драми.

Йоахім Трієр (кращий іноземний фільм, "Сентиментальні цінності". - Gazeta.ua) закликав не голосувати за політиків, які не несуть відповідальності за майбутнє дітей.

Хав'єр Бардем вийшов на сцену зі значками "Ні війні" та "Вільна Палестина", наголошуючи, що насилля лише породжує насилля.

Ведучий Конан О'Браєн підсумував атмосферу хаосу.

"Давайте святкувати не тому, що нам здається - все добре, а тому, що ми працюємо заради кращих днів", - закликав він.

Тренди екрану: як не потонути в хаосі?

Якщо дивитися фільми-призери один за одним, вимальовується чіткий зліпок 2026 року. Навіть кіномитці бояться зазирати далі, ніж на рік наперед.

У стрічках "Хамнет" та "Сентиментальні цінності" простежується спільний конфлікт: світ родини проти жорстокого зовнішнього світу. У "Хамнеті" (про сина Шекспіра, що помер від чуми) герої переживають втрату нарізно: мати - у тузі, батько - у творчості, увічнюючи сина в "Гамлеті".

Можливо, вихід із глобального хаосу теж буде знайдений двома шляхами? Один - це боротьба "Пана Ніхто" проти системи, інший - спроба зберегти людяність всередині власної родини. Який із них переможе - дізнаємося вже на "Оскарі-2027".