"Жахлива гра в хованки": Reuters розповів, що відбувається в "зоні смерті" України

У "зоні смерті" на українському фронті – смузі землі шириною близько 30 км, яка проходить по лінії зіткнення – розгортається жахлива гра в хованки, оскільки тисячі розвідувальних і ударних дронів рояться в небі, вистежуючи й знищуючи все, що рухається.

Солдати з обох сторін пересуваються невеликими групами, щоб уникнути виявлення, часто пішки. Однак дрони все одно безжально переслідують їх, і втрати приголомшливі. Що відбувається в цьому смертоносному коридорі вздовж 1200-кілометрової лінії фронту – розповідає Reuters.

Через розвиток дронових технологій обом сторонам довелося відмовитися від застарілої тактики зосередження військ, техніки та артилерії, оскільки видимі цілі є легкою здобиччю для дронів.

Натомість групи, що складаються всього з двох-трьох солдатів, ховаються в крихітних бліндажах, виритих під землею. Піхотинці часто виступають у ролі спостерігачів, уникаючи прямого бою, який міг би викрити їхню позицію, і натомість викликають дрони для знищення цілей, розповів офіцер з української бригади безпілотників "Птахи Мадьяра", під позивним "Силует".

Водночас нестача людських ресурсів в Україні означає, що позиції на лінії фронту сильно розкидані. Постійні ротації пов’язані з величезним ризиком, і піхотинці рідко виходять із укриття.

Російська тактика проникнення

Російські штурмові загони часто намагаються уникнути контакту з противником. Невеликі російські штурмові групи з двох-трьох солдатів просуваються вперед пішки, на мотоциклах або квадроциклах, часто використовуючи туман або погану погоду, які знижують ефективність дронів.

Якщо солдати виявляють порожню будівлю або бункер на території, контрольованій Україною, вони можуть чекати там кілька днів, поки до них не приєднається ще один росіянин, а потім і третій.

"За 10 днів усередині опиняється п’ятеро російських солдатів. Ось і все – вони зайняли позицію", – каже Роман Поліщук, заступник командира української Лютівської бригади.

Рік у окопі

У солдата, виявленого безпілотником, мало шансів на виживання. Навіть окопи надають мало укриття.

"Якщо дрон виявить піхотинця, він його не відпустить", – каже заступник командира батальйону 59-ї штурмової бригади України, позивний "Прайм".

Темрява також не гарантує безпеки, оскільки дрони можуть бути оснащені тепловізійними камерами.

Вихід з поля бою може зайняти кілька днів, оскільки дрони полюють на здобич. Солдати ховаються в крихітних замаскованих окопах – по двоє, троє, іноді навіть по одній людині.

"Вони готують їжу, сплять і чекають під землею, виходячи назовні лише зрідка, зокрема для сутичок із російськими диверсантами".

При цьому лише деякі українські машини під’їжджають так близько до лінії фронту, і українські солдати, які перебувають на спостережних постах в окопах, покладаються на дрони для отримання припасів.