Українські чиновники попередили, що вже незабаром на боці Росії в Україні можуть воювати до 25 000 кубинців. У такому разі вони стануть найбільшим контингентом іноземних найманців на полі бою, перевищивши кількість солдатів із КНДР. Для РФ участь кубинців у війні вигідна з декількох причин, серед яких як збереження власної живої сили, так і політичні мотиви.
Про це пише Forbes. Росія вербує кубинських найманців, адже це їй вигідно, зазначив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
“Якщо гине іноземець, немає соціальних виплат і відповідальності; у Росії немає родичів, які незадоволені війною; і, звичайно, менше загиблих росіян”, – сказав він, звертаючись до членів Конгресу США 19 вересня.
Чому кубинці воюють за РФ
Для багатьох кубинців привабливість найманства полягає у фінансовій вигоді. Їм обіцяють зарплати близько 2000 доларів на місяць – ці суми значно перевищують заробітну плату на Кубі, тож тисячі людей, повідомляється, вже підписали контракти, аби вирушити на передову.
Куба зарах переживає серйозну економічну та енергетичну кризу. Крістіна Лопес-Готтарді, доцентка Центру Міллера при Університеті Вірджинії, розповіла, що середня місячна заробітна плата на острові становить приблизно 20 доларів.
Інші ж кубинці кажуть, що їх обдурили пропозиціями роботи на будівництві в Росії, а потім відправили в окопи.
Гавана заперечує пряму причетність до вербування Росією своїх громадян, але аналітики стверджують, що такі масштаби були б неможливими без мовчазної згоди кубинської влади.
Необхідність чи політичний крок
Народна депутатка України Олександра Устінова заявила, що розгортання кубинських найманців в Україні – це для РФ питання політики, а не необхідності.
“Розгортання північнокорейських та кубинських військ – це політичні жести, а не ознаки нестачі російських військ. Росія завербувала близько 20 000 кубинців; понад 1000 вже воюють в Україні, і ми вбили близько 40. У нас буквально є їхні паспорти як доказ. Йдеться про те, щоб показати, що у них є надійні партнери“, – сказала вона.
За словами Устінової, залежність Росії від авторитарних союзників є частиною ширшого розколу, який змінює світову політику.
“Світ дедалі більше розділений між демократичними країнами та авторитарними режимами – серед них Росія, Іран та Північна Корея. Якщо Росії потрібно 10 000 додаткових військових, її партнери їх надсилають. Північна Корея не багато чого отримала; їх здебільшого використовують як одноразову піхоту”, – зазначила політикиня.
Тим часом мотивація Куби є як економічною, так і ідеологічною. Важливим є те, що РФ дуже добре платить кубинським найманцям.
“Якщо вони помруть, їхні вдови будуть багатими. Якщо вони виживуть, то стануть багатими героями. У будь-якому разі, на Кубу прийдуть дуже потрібні гроші, і режим зможе приписати собі заслуги”, – сказав Олександр Мотиль, професор політології в Університеті Рутгерса.
Він додав, що залежність Росії від таких партнерств відображає більш фундаментальну слабкість.
“Набір солдатів з таких країн, як Куба, Північна Корея, Африка та Центральна Азія, є ознакою слабкості, а можливо, навіть відчаю. Путін бачить, що росіяни все менше готові гинути задарма, тому він дозволяє іноземцям воювати і гинути замість них”, – зазначив Мотиль.
Вісь авторитарної підтримки
Залежність РФ від іноземних найманців виходить за рамки людських ресурсів. Вона підкреслює зростаючу військову вісь, що пов’язує Росію, Північну Корею, Іран, Венесуелу, а тепер і Кубу – режими, що обмінюються зброєю, технологіями та бойовим досвідом.
“Північна Корея та Іран також отримують вигоду від своєї співпраці з Росією через передачу технологій. Цілком ймовірно, що Північна Корея отримує допомогу для розвитку своєї ядерної програми, зокрема, у розробці ядерних ракет підводного базування”, – сказав Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона.
Українські військові аналітики попереджають, що це партнерство не є просто транзакційним. Воно перетворює поле бою на спільну “аудиторію” для військових авторитарних країн.
“У Путіна немає нестачі людських ресурсів, він щойно залучив ще 130 000 чоловіків. Насправді відбувається те, що партнери Росії хочуть взяти участь у бойових діях. Північнокорейці, кубинці та китайці перебувають на фронті не лише для того, щоб воювати за Росію, а й щоб отримати досвід у сучасній війні, особливо у використанні безпілотників”, – сказав Білл Коул, засновник та генеральний директор Peace Through Strength Institute.
Небезпека полягає в тому, що найманці отримують навички бойових дій, які вони можуть застосувати в інших конфліктах по всій Європі, Латинській Америці та Азії.
Таким чином, для Кремля залучення кубинських та північнокорейських найманців є зручним способом ведення війни, який дозволяє мінімізувати негативну реакцію всередині країни. А для його партнерів це безпрецедентна можливість вивчати та переймати тактику застосування сучасних безпілотників та радіоелектронної боротьби.
Як повідомляв OBOZ.UA, останніми тижнями українські чиновники попереджали американських законодавців про зростання масштабів вербування Росією кубинських найманців для бойових дій в Україні. Наразі відомо про те, що до 5000 кубинців воюють разом із росіянами проти наших Сил оборони.
Джерело: OBOZ.UA