Кілька років тому народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк був відомий переважно у вузькому політично-журналістському середовищі. Нині він активно позиціонує себе як представник антикорупційного напряму, використовуючи відповідну риторику у своїй політичній діяльності. Такий образ дозволяє йому формувати репутацію послідовного борця з корупцією. Водночас у медіа та журналістських розслідуваннях періодично порушуються питання щодо його статків, користування майном, оформленим на родичів, зв’язків із бізнес-середовищем, а також діяльності в межах партії «Голос» і підтримки окремих законодавчих ініціатив, які викликають дискусії та критику серед експертів та бізнес-спільноти. Національне антикорупційне бюро України поки що не надало публічної оцінки цим матеріалам, попри їхню наявність у журналістських розслідуваннях та публікаціях у ЗМІ.
Декларація майна та користування елітною нерухомістю
В українській політиці нерідко виникають дискусії щодо відповідності майнового стану окремих діячів їхнім офіційним доходам. У цьому контексті увага медіа привертається й до народного депутата від партії «Голос» Ярослава Железняка. Як писали ЗМІ, на другому році повномасштабної війни він задекларував користування квартирою в Києві, яка оформлена на його тестя — бізнесмена Володимира Коваля. Площа житла становить 134 кв. м, задекларована вартість — 12 млн грн (близько 280 тис. доларів США). Це нерухомість у Печерському районі столиці, на вулиці Євгена Коновальця. В квартирі Ярослав Железняк проживає разом із дружиною — народною депутаткою від «Слуги народу» Ольгою Коваль — та їхнім сином.
Окрім цього, нардеп Железняк задекларував автомобілі преміум класу Infiniti та Lexus, що слабо корелюють з офіційними доходами.
У 2025 році Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку декларацій Ярослава Железняка та його дружини. У декларації за 2022 рік порушень не виявили.
«Згідно з офіційною декларацією, річна заробітна плата Ярослава Железняка, як народного депутата, становить приблизно 660 тисяч гривень. Вартість квартири перевищує його річний дохід у 17 разів. Те ж саме стосується і його дружини Коваль»,— йдеться у повідомленні.
Водночас у ЗМІ найбільший інтерес викликає декларація за 2023 рік — період, коли було задекларовано елітну нерухомість. Перевірка цієї деклараціїз невідомих причин наразі не завершена.
У біографії політика також привертає увагу інформація про його сімейні стосунки. У першому шлюбі він був одружений з донькою підприємця Юрія Вороб’я. Подружжя проживало у будинку родини Вороб’їв, а сам Железняк орендував у тестя автомобіль Tesla Model S. Його нинішня дружина також походить із родини підприємця.
Професійні та бізнесові зв’язки з російськими компаніями та політиками
Ще однією темою, яка часто порушується у зв’язку з діяльністю українських народних депутатів, чиновників і політиків, є наявність професійних чи бізнесових контактів із російськими компаніями або політиками. У біографії Ярослава Железняка також можна знайти приклади таких зв’язків, зафіксованих у відкритих джерелах:
• На початку кар’єри Железняк працював старшим радникому компанії Kesarev Consulting, офіс якої розташований у москві біля будівлі ФСБ.
• Згодом був помічником народного депутата від Партії регіонів Олексія Плотнікова,який підтримував проросійсбкі законодавчі ініціативи щодо проведення референдуму, що розглядалися як інструмент інтеграції України до Митного союзу.
• Теперішній тесть Ярослава Железняка є директором компанії «Трейдфілд Україна», яка входить до групи компаній «Юг Руси», що належить російському підприємцю Сергію Кислову. У медіа неодноразово з’являлися повідомлення про діяльність цієї компанії на територіях, окупованих росією.
• Мати депутата є співвласницею ТОВ «Керуюча компанія офісного центру «Конгрес-хол» у тимчасово окупованому Донецьку. Саме там нині розміщуються адміністрація так званої «ДНР» та підрозділи ФСБ рф. У забороненій в Україні соціальній мережі «ВКонтакте» вона вказала місцем проживання Москву.
• Помічником народного депутата був бізнесмен Максим Шульженко, якого ЗМІ пов’язують із діяльністю в російській федерації. За повідомленнями медіа, нині він бере участь у конфлікті навколо приміщення київського концертного майданчика Atlas Plaza. Як повідомляло Oboz. uz, батько Шульженка є чинним російським чиновником та випускником Академії державної служби при президентові рф.
• У публікаціях ЗМІ також згадується співпраця Ярослава Железняка з головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим. Раніше Гетьманцев працював помічником колишнього народного депутата Володимира Сівковича, який нині підозрюється у державній зраді. Наразі депутати взаємодіють у межах роботи комітету.
• Влітку 2021 року Верховна Рада 227 голосами внесла до порядку денного законопроєкти щодо скасування обов’язкового використання української мови на телебаченні. Як писало ВВС, це рішення підтримали Ярослав Железняк та лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, що, за оцінками спостерігачів, стало однією з причин внутрішніх суперечностей у політичній силі.
Скандал із фінансуванням партії «Голос»
Ярослав Железняк згадується у контексті використання бюджетних коштів, виділених на фінансування партії «Голос». За повідомленнями ЗМІ, значні суми перераховувалися громадським організаціям під виглядом «консультаційних послуг», при цьому у звітах не завжди деталізувався їхній зміст та фактичне надання.
У червні 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції ухвалило рішення про припинення державного фінансування партії «Голос» через недостовірні дані у звітах на суму майже 5 млн грн. Це означало втрату бюджетних коштів до завершення каденції парламенту.
Ще у 2021 році народний депутат Ярослав Юрчишин публічно висловлював зауваження щодо управління партійними фінансами. Усередині фракції неодноразово робилися спроби змінити керівний склад, однак вони не мали результату.
Паралельно у ЗМІ з’являлися повідомлення про роль Железняка у внутрішніх процесах партії «Голос». Зокрема, разом із Кірою Рудик він брав участь у рішеннях, які призвели до виходу частини депутатів, що не погоджувалися з політичною лінією керівництва. У результаті чисельність фракції суттєво скоротилася.
Економічні тортури для українського бізнесу
Ярослав Железняк уже майже 7 років обіймає посаду першого заступника голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетьманцев. Їхній тандем вважають одним із найвпливовіших у податково-фінансовій сфері. Саме через цей комітет проходять ключові рішення, що безпосередньо впливають на бізнес-клімат, податкове навантаження та економічну політику держави.
Критики комітету зазначають, що за роки його роботи було ухвалено низку ініціатив, які бізнес-спільнота оцінює як надмірно обтяжливі. Серед них — посилення фіскального контролю, блокування податкових накладних (на суму, за різними оцінками, понад 44 млрд грн), а також податкова амністія, яка замість очікуваних надходжень принесла близько 300 млн грн.
У цьому контексті діяльність Железняка розглядається не як опозиційна чи реформаторська, а радше як частина існуючої моделі управління, де податкові та контрольні органи виконують функції регулювання й впливу, а не сервісу для економіки. Експерти та журналісти наголошують, що ефективність роботи антикорупційних органів у таких випадках залишається предметом суспільних дискусій. Оскільки аналіз доходів і витрат депутата та інша інформація, оприлюднена у ЗМІ, на думку спостерігачів, мала б зацікавити НАБУ. Принаймні, могла б стати предметом детальної уваги в контексті кількох статей Кримінального кодексу — 368−5 (Незаконне збагачення), 191 (Зловживання службовим становищем) та 364 (Одержання неправомірної вигоди службовими особами).