Лідери ключових країн Європи – Франції, Німеччини та Великої Британії – оголосили про досягнення домовленості про використання заморожених активів Росії. Їх хочуть спрямувати на підтримку української армії. Водночас, це рішення ще нічого не говорить про конфіскацію грошей Кремля – проти все ще виступає Бельгія, а самі представники “великої європейської трійки” наголошують на важливості координації зі США.
Про досягнення консенсусу між Францією, Німеччиною і Британією йдеться у спільній заяві, опублікованій урядом ФРН. У ній наголошується, що просування до спільного використання російських активів для підтримки ЗСУ спрямоване на посилення тиску на Росію і стимулювання її до переговорів.
, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, президента Франції Еммануеля Макрона і канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
Європейські лідери також особливо наголосили на необхідності тісної співпраці зі США, щоб підвищити ефективність таких заходів впливу на РФ. Спільна робота має включати оцінку вартості та план з розподілу заморожених активів.
Бельгія виставляє “червоні лінії”
Плани європейців на російські кошти як джерело фінансування допомоги Україні вже не вперше загальмовуються, а то й зовсім розбиваються через позицію Бельгії. А її підхід критично важливий – саме в цій країні та під її юрисдикцією працює депозитарій Euroclear, який і управляє левовою часткою заморожених грошей Кремля.
Так, Бельгія вимагає від ЄС відмовитися від будь-якої конфіскації заморожених активів, що зберігаються в депозитарії Euroclear. Крім того, уряд країни хоче, щоб інші країни розділили її юридичні ризики в разі позову з боку РФ і виділили кошти на випадок необхідності повернення коштів.
Про такі “червоні лінії”, за даними Politico, Бельгія повідомила іншим країнам Євросоюзу перед самітом ЄС 23 жовтня. Якщо вимоги країни будуть виконані, вона підтримає виділення Україні “репараційного” кредиту на 140 млрд євро.
Йдеться про пропозицію Єврокомісії використати заморожені російські державні активи, інвестовані в західні облігації. Отримані кошти мають профінансувати “репараційний кредит” Україні на 140 млрд євро і частково покрити попередню позику G7.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, утім, вважає таку схему “де-факто конфіскацією”, оскільки “різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді надзвичайно незначна”. Він також вказав, що ініціатива може порушувати двосторонні інвестиційніугоди Бельгії та Люксембургу з Росією від 1989 року.
Єврокомісія, своєю чергою, відкидає звинувачення в конфіскації. Там впевнені: ризики для Бельгії обмежені, і є “вагомі підстави стверджувати”, що “це не конфіскація відповідно до законодавства ЄС”.
Як уже повідомляв OBOZ.UA, президент України Володимир Зеленський розраховує, що питання використання заморожених російських активів вдасться “дотиснути” до кінця року. У такому разі гроші спрямують насамперед на озброєння, розподіливши на три пакети – українське виробництво, європейську зброю та американські системи ППО.
Джерело: OBOZ.UA