У Швеції оприлюднили нові подробиці інциденту 1981 року з радянською субмариною С-363, яка сіла на мілину поблизу військово-морської бази Карлскруна. Нові дані містяться у розсекречених документах, висновки з яких опублікувало шведське видання SVT.
Інцидент, про який ідеться, стався у розпал Холодної війни і вважався однією з найбільших міжнародних криз того часу. Радянський підводний човен проєкту 613 зі складу Балтійського флоту вирушив у навчальний похід у вересні 1981 року. На борту перебували дві торпеди з ядерними боєголовками.
Під час походу субмарина зіткнулася з тралом рибальського сейнера, унаслідок чого було пошкоджено навігаційне обладнання. Зокрема, виникли проблеми з антеною радіопеленгатора, ехолотом та системою "Декка". За різними даними, або капітан не повідомив штаб про інцидент, або повідомив, але отримав наказ продовжувати похід.
У подальшому помилки екіпажу та проблеми з навігацією призвели до того, що субмарина втратила орієнтацію. Увечері 27 жовтня 1981 року С-363 на повній швидкості налетіла на каміння прибережної мілини біля острова Турумшер неподалік Карлскруни, де розташована велика військово-морська база Швеції, та сіла на мілину з креном на лівий борт.
Швеція оточила район військовими силами і звинуватила СРСР у порушенні територіальних вод. Після десяти діб за двосторонньою домовленістю шведи допитали капітана, а потім шведський буксир зняв субмарину з мілини та відвів до межі територіальних вод, звідки вона вирушила назустріч радянським кораблям.
У Швеції довгий час панувало переконання, що інцидент був свідомою провокацією, а не випадковістю. Натомість радянське розслідування поклало провину за інцидент на капітана човна Анатолія Гущина та інших старших офіцерів.
Що показали розсекречені документи
Колишній співробітник шведського Управління радіоелектронної розвідки Майкл Фредгольм, який ознайомився з нещодавно розсекреченими шведськими матеріалами, заявив, що нові документи ставлять під сумнів поширену раніше версію про навмисне вторгнення радянської субмарини у шведські води.
"З’явилася картина, яка відрізняється від тодішнього трактування події. Саме дії Швеції створили конфлікт, якого насправді не існувало, і тим самим збільшили ризики для країни, а не зменшили їх", – розповідає Фредгольм.
З оприлюднених матеріалів випливає, що шведський уряд відреагував максимально жорстко практично одразу після отримання інформації про інцидент.
"Передусім видно, що уряд ухвалив жорстке рішення протягом десяти хвилин. На той момент не було жодної іншої інформації, окрім факту, що радянський підводний човен сів на мілину", - каже експерт.
Водночас документи підтверджують версію про проблеми з навігацією на борту С-363. За оцінкою Фредгольма, це має стати уроком для сучасних політиків та військових.
Швеція та СРСР: непрості відносини
Як писав УНІАН, у 1950-х роках Швеція готувалася до ядерної війни проти СРСР, якого вважала головним джерелом небезпеки для себе. Зокрема Швеція розробляла власну ядерну програму та надзвуковий бомбардувальник Saab A-36 Vargen для доставки ядерної бомби.
Одномісний літак із трикутним крилом мав розвивати швидкість понад 2600 км/год, нести атомну бомбу вагою до 800 кг і бути здатним злітати з будь-яких аеродромів, завдаючи ударів по західних регіонах СРСР.
Однак у 1957 році проєкт закрили через надмірні витрати, а згодом Швеція відмовилася і від створення ядерної зброї, зокрема через тиск та погрози з боку Радянського Союзу.
Джерело: УНІАН
